В умовах глухого кута на фронті, що не дає змоги жодній стороні здійснити великий прорив, для України, яка поступається Росії за всіма основними ресурсами, було б вигідніше перейти до стратегічної оборони. Відбиваючи російські наступи, українці могли б завдати росіянам значно більше шкоди при своїх менших втратах, ніж ведучи власний контрнаступ.
Про це пише видання The Wall Street Journal, аналізуючи поточну ситуацію у війні.
Там зазначається, що на Заході усе гучніше звучать голоси, які кажуть, що затримки із поставками західної зброї були однією з причин невдачі українського контрнаступу. Але тепер ситуація в глухому куті, і немає такої зброї, передача якої, могла би радикально змінити хід війни.
Проблеми з наступом мають не лише українці, але й росіяни, що засвідчує поточна битва за Авдіївку. Маючи вкрай незначні територіальні здобутки, агресор зазнає там шалених втрат. Тож з огляду на більшу кількість мобілізаційного ресурсу та можливостей військового виробництва у Росії, для України буде невигідним витрачати дефіцитні ресурси на власний наступ.
«Враховуючи обмежену здатність України перехопити ініціативу на полі бою проти російських військ, деякі сторонні спостерігачі кажуть, що найбезпечнішим напрямком дій Києва є перейти до оборонної позиції та змусити Росію витрачати свої війська та обладнання в пошуках здобутків. Україна певною мірою скористалася таким підходом в Авдіївці», – зазначає видання.
Що цікаво, Дмитро Горенбург, експерт з колишнього СРСР в американському Центрі військово-морських досліджень, зазначає, що така стратегія неодмінно призведе до незначних територіальних втрат, і комусь може здатися, що Україна йде до поразки. Але насправді, як наголошує експерт, така стратегія дасть Україні безпечнішу позицію і можливість відновити свої сили та запаси.
«Оптика захисту України може бути не ідеальною, але як військова стратегія в тривалій війні може мати сенс змусити росіян витратити свої ресурси, відновитися самим, а потім повернутися до наступу пізніше», — сказав Горенбург.
В той же час, варто нагадати, що в українських підрозділів в Авдіївці не надто гарна ситуація з логістикою – ділянка, якою йдуть постачання, поступово зменшується, а маршрути в будь-який момент можуть опинитися під вогневим контролем противника. У період осінньо-зимового бездоріжжя цей фактор може ще більше ускладнити становище.
Про це розповів військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.
Він зазначив, що на Луганському напрямку ЗСУ наразі знаходяться в обороні. Втім, усе може змінитися.
“Претензії на Авдіївку, куди ворог стягує величезний ресурс, значно послаблюють його на інших ділянках фронту, — каже аналітик. — Наприклад, окупанти перетягують під Авдіївку підрозділи зі складу 2 загальновійськової армії, зона відповідальності якої – це Луганська область. На сьогодні для нас Луганщина не розглядається як плацдарм для наступу, а як плацдарм саме для оборони. Але я не виключаю, що подальше послаблення Луганського плацдарму може призвести до того, що у ЗСУ можуть з’явитися там цікаві можливості”.
Щодо південного напрямку — там узимку відбуватиметься саме те, про що й говорив Валерій Залужний, тобто позиційна війна.
“Масштабного просування, якогось прориву на Запоріжчині не очікується. Скоріш за все, протягом зими наші війська утримуватимуть ті позиції, на яких встигли закріпитися протягом весняно-літньої кампанії. Втім, я б не виключав несподіванок на лівобережжі Херсонщини. Цілком можливо, що росіяни будуть змушені перетягнути туди значний ресурс саме із Запорізької області. Тим самим відкривши для нас перспективи просування в напрямку Токмака”, — прогнозує Олександр Коваленко.