От і почалося. Нова військова доктрина, яка була ухвалена так званим ВНС, зміцнює зв’язки Білорусі з Росією і відкриває можливість відправити білоруську армію воювати за межами країни. Згідно зі змістом документа, Білорусь готова захищати «спільні інтереси» своїх військових союзників, використовуючи всі засоби, що перебувають у розпорядженні країни. Це відкриває можливість для білоруської армії вступати у збройні конфлікти за межами території Білорусі.
Ця нова військова доктрина вводить навіть нове поняття — «коаліційна війна», яка може виникнути в результаті агресії проти «союзної держави» або країн ОДКБ з боку «геополітичних центрів сили». Документ також встановлює принцип використання збройних сил у рамках союзницьких угод, що розглядаються як захист «союзної держави» в цілому.
Хоча багато з формулювань у новій доктрині можуть здаватися уже відомими та перенесеними з міжнародних угод, насправді увага до взаємодії з союзниками значно збільшилася. Це може відобразити більш активний стан Білорусі у міжнародних конфліктах та більшій співпраці з Росією у питаннях безпеки.
Однак, не слід забувати про те, що розміщення російської ядерної зброї в Білорусі закріплене в документі як «важливий складник превентивного стримування потенційних противників від розв’язання збройної агресії». Це може стати предметом обговорення та викликати певні реакції в міжнародному співтоваристві, особливо з урахуванням напружених відносин між Росією та західними країнами.
У цілому, нова військова доктрина Білорусі відображає зміну у підході країни до міжнародної безпеки та відносин зі своїми союзниками. Вона ставить під сумнів роль Білорусі як нейтральної країни та відкриває можливість для її активної участі в міжнародних конфліктах.
Однак, це лише доктрина. Якщо дивитися з практичної точки зору, чи може насправді Білорусь вступити у війну зараз?
Білоруський політик, представник Координаційної ради демократичних сил Білорусі Валерій Мацкевич сказав наступне:
“Ця “доктрина” потрібна насамперед Путіну. А Лукашенко почувається як ніколи потрібним своєму кремлівському кураторові. Тому теоретично Путін може зараз примусити Лукашенка силами білоруської армії вступити в ті чи інші дії щодо здійснення агресії, які, власне, вони вже розпочали по відношенню до України 24 лютого 2022 року”.
Але участь чи неучасть білоруської армії у війні залежить не від ухваленої “доктрини”, вважає Мацкевич.
“Це залежить від двох чинників. По-перше, від громадської думки, настроїв в армії, з якими вони з Путіним не припиняючи працюють, витрачаючи на це величезні пропагандистські ресурси, фінанси. Я впевнений, що у них це не вийде. Другий чинник — Лукашенко сам зізнався російським журналістам в останній візит до Путіна про те, що зараз така мирна Білорусь потрібна Путіну, Росії, Кремлю. Тобто по суті він визнав, що люфт у нього дорівнює довжині повідця, за який його тримає Путін. Ця «доктрина» потрібна, власне, самому Путіну. А Лукашенко як вірний “гауляйтер” просто виконує замовлення свого господаря”, — сказав спікер.
Мацкевич також наголосив, що вплив Лукашенка загалом на ту ситуацію, яка зараз відбувається, вкрай малий. І він би давно пішов на такий крок, якби розумів, що це не обернеться проти його режиму.
“Якби Лукашенко дав такий наказ, публічно про це заявив, що білоруська армія братиме участь в агресії і готова перейти кордон Білорусі та України, то він не мав би жодних гарантій того, що армія не розвернеться проти нього. Або того, що вона не може перейти на бік Збройних сил України та поповнити лави білоруських добровольців. Я думаю, що це те, що й намагався пояснити Лукашенку Путіну: білоруська армія непокірна імперським задумам двох диктаторів”, — наголосив Мацкевич.