Як колишній службовець Чорноморського флоту Кришталь і кадровий офіцер ГРУ ГШ РФ Мазур намагалися проникнути в добровольческое рух України
Історія київського заводу «АТЕК» майже не відрізняється від сотень інших українських підприємств, для яких період щодо безбідного існування при «совдепії» завершився повільним занепадом в незалежній Україні. Нинішній «АТЕК», а в минулому – легендарний «Червоний екскаватор», ще в середині 2000-х виробляв сільськогосподарську техніку. Проте вже в 2012 році Господарський суд Києва був змушений відкрити провадження про банкрутство, повідомляє Корупція.Інфо
За рішенням суду на підприємстві був призначений арбітражний керуючий, а сам завод увійшов у стадію санації.
У 2013 році ключовий пакет акцій заводу придбали компанії, близькі до «КВВ Груп». Ця компанія є одним з найбільших гравців на ринку металобрухту України (власник – Євген Казьмін). Почали погашатися борги за комунальні послуги, виплачена заборгованість по заробітній платі перед співробітниками, відремонтований знаменитий спорткомплекс «Крижинка», на якому виступала однойменна хокейна команда.
Все це заради оздоровлення підприємства, яка б відкрила двері подальших інвестицій у розвиток ділянки, на якій передбачалося побудувати сучасне житло і торгово-офісні будівлі. Такий проект мав всі шанси стати потужним магнітом економічної активності на заході столиці. Інвестор планував вкласти в проект не менше 100 млн дол власних коштів.
Поки нові акціонери наводили порядки і утрясав розбіжності зі старими акціонерами, арбітражний керуючий уклав договір про співпрацю з «Благодійним фондом освітніх інновацій». За інформацією вітчизняних ЗМІ, фонд близький до добровольчому батальйону «Азов». У розпал війни на Донбасі, бійці обладнали на території заводу майстерні, де ремонтували підбиту ворогом техніку, після чого знову відправляли її на фронт. Крім того, солдати спорудили на «АТЕКе» тренувальну базу.
Все було чинно і мирно, поки у переговори з бійцями нібито від імені «КВВ Груп» не набув Анатолій Мазур. Він пообіцяв добровольцям, що вони можуть займатися навчанням новобранців і ремонтом техніки, лише б на території заводу не виникало ніяких проблем з новим акціонером. Взамін за лояльність він гарантував добровольцям істотні пожертвування.
У «КВВ груп» Мазур приходив з абсолютно іншою інформацією. Він говорив, що добровольці вимагають гроші. Природно, виникла і поступово розгорівся конфлікт. У липні 2015 року акціонер погасив всі борги перед реєстровими акціонерами (а це ні багато ні мало 20 млн грн), через місяць суд закрив процедуру банкрутства. Але накручені добровольці збунтувалися. Вони заявили, що не дозволять акціонеру зайти на територію заводу, погрожуючи застосувати фізичну силу. Скандал просочився в пресу, де відбувається подавалося як типовий конфлікт між бізнесом і громадськими активістами.
Насправді конфлікт був штучний від початку і до кінця. Мазур цинічно стравити патріотів і підприємців. Завели ситуацію в глухий кут, загостривши пристрасті і підготувавши громадську думку, він зробив контрольний постріл. Мазур написав заяву в СБУ, в якому звинуватив власника КВВ, Євгенія Казьміна у фінансуванні сепаратизму. У квітні 2016 року СБУ провела обшук в офісі компанії, а 28 квітня бізнесмена затримали. Всі звинувачення базувалися лише на словах зацікавленої особи – Мазура, без будь-якої доказової бази.
Подільником Мазура став особистий водій Казьміна, Валерій Кришталь. Цей колишній офіцер Чорноморського флоту РФ ще в грудні 2015 року зготував фальшиве доручення, нібито видану материнською компанією групи «КВВ» – «Гефест», Великобританія. На підставі сфальсифікованого документа Кришталь переписав ряд компаній групи на підставну особу, тричі судимого безробітного Сергія Кондратевского. Зокрема, мова йде про такі компанії, як «Вторстальмет», «Кастодіан 2009», «КВВ Груп», «Ферромарт».
Рейдерське захоплення шахраям не вдався. Завдяки оперативним діям Міністерства юстиції, незаконні операції були скасовані. Коли аферисти повторно спробувала переписати компанії, на будь-які операції з відчуження компаній Казьміна було накладено заборону. Паралельно з Казьміна були зняті всі звинувачення.
Щасливий кінець? Можливо. Але навіщо був створений конфлікт, реалізована складна схема з спробою запроторити за ґрати акціонера групи «КВВ», адже в нинішній Україні можна і набагато простіше, з меншими зусиллями і витратами вкрасти права власності?
Можливий відповідь криється в особистості (а точніше личині) Анатолія Мазура. Пригадаємо " весну 2014 року. Крим вже зайняли «зелені чоловічки», в Донбас зайшов сумно відомий Стрільців, на Схід прокотилася хвиля «народних референдумів», бойові зіткнення тільки починалися. Результат подій на Сході далеко не був вирішений. Одурманені натовпу скандували «Путін прийди». Ось у цей період невизначеності, коли ситуація могла обернутися як завгодно, Анатолій Мазур, не соромлячись своїх і чужих, відкрито представлявся кадровим офіцером Головного розвідувального управління Генерального штабу Міністерства оборони Російської федерації. Тобто, не соромлячись говорив про те, що він колега «Стрілка», «Беса», «Мотороли» і інших ватажків терористичних «народних республік». Мазур, прописаний в Севастополі, колишній співробітник українських правоохоронних органів, звільнений звідти за зловживання і корупцію, «адвокат» з підробленим свідоцтвом. Маргінал, розлючений на українську владу і не дружить з законом – Мазур типовий персонаж часів ганебної «російської весни».
І ось такий персонаж після посадки власника «КВВ», заволодівши підприємством, планував налагодити довірчі відносини з добровольчим корпусом на території «Атеку». Навіщо? Велике питання.
Не виключено, що за завданням своїх кураторів в Севастополі Мазур та Кришталь виконували завдання з організації та фінансування підривної діяльності в столиці України. Велика металургійна компанія з активом, на якому присутні збройні добровольці, ідеально підходила на роль прикриття. Адже якщо хочеш щось заховати-поклади його на саме видне місце.
У цій історії можна було б поставити крапку, але для Мазура і Кришталя це три крапки. Невизначеність пов'язана не з правоохоронними органами. Тут все зрозуміло. Силовики всерйоз взялися за розслідування. Питання в тому, як поведуть себе добровольці. Стерплять чи невдалу спробу їх використовувати «втемну» ворогами країни і народу?