Кажуть, що допоки не народиться кілька нових поколінь після розвалу Радянського Союзу, «совок» так і сидітиме у мізках людей. І це найнебезпечніше. Адже тепер, коли кожен з нас може вільно розмовляти на вулиці і вдома, не боячись висловити власну думку, люди продовжують боятися, продовжують сумніватися і не вірять в те, що можуть змінити своє майбутнє не лише локально, але й у глобальному масштабі, передає Корупція.Інфо.
«Постсовкові постаті» прийшли в політику незалежної України відразу після ліквідації СРСР. Прийшли по інерції, на певний час і залишилися ще дуже надовго. Саме тому у народу і склалося враження, що незважаючи на те, що на вулиці двадцять перше століття, Старший Брат (як у романі Оруелла «1984») досі за ними слідкує.
Сергій Тігіпко прийшов в українську політику влітку 2000 року, коли був вперше обраний депутатом Верховної Ради, а у листопаді цього ж року очолив партію «Трудова Україна». Важко знайти серед політичної еліти ще одну таку різносторонню фігуру, адже Сергій Тігіпко розпочинав свою кар’єру ще у радянський час.
Служба в Збройних Силах (а саме в танкових військах) СРСР, обов’язки секретаря комсомолу, а згодом завідувача у відділі пропаганди та агітації — усе це наклало на майбутнього чиновника свій знак. Тавро, якого Сергій Леонідович так і не зміг позбутися, адже для більшості з нас він так і залишився «людиною старого зразка».
У 2003 році Сергій Тігіпко мав намір балотуватися на посаду президента України, але потім з невідомих нам причин відмовився від свого задуму і підтримав кандидатуру Віктора Януковича, очільника «Партії регіонів». До речі, про «Партію Регіонів». Це саме та ситуація, коли чудова ідея була спаскуджена жахливим виконанням. Бо ідея ж справді чудова. Ось погляньте, кожен регіон України має свою спеціалізацію: промислову, туристичну і. т.д. Спеціалізація регіонові надається згідно з його можливостями, не останню роль відіграє історичний та сировинний чинники. Ну класно ж, хіба ні? А що ми маємо на ділі?
В 2009 році Сергій Леонідович з головою поринув у політичну діяльність. Наступного року він створив «Блок Тігіпка».
Гучні скандали, в яких фігурувало ім’я Сергія Леонідовича Тігіпка розпочалися в 2011 році, коли він долучився до Пенсійної реформи, яка мала на меті підвищення пенсійного віку і запровадження другого рівня пенсійної системи. Також мали скоротитися так звані VIP-пенсії. Ця реформа була дуже непопулярна серед народу, хоча трирівнева пенсійна система діє не лише у Європі, але й у цілому світі. Знову ж таки, прекрасна ідея, а виконання… залишає бажати кращого.
Наступний скандал відбувся в 2012 році, коли одіозний Сергій Леонідович підготував проект закону про декриміналізацію економічних злочинів. За словами чиновника, прийняття такого закону мало би покращити загальний економічний клімат в Україні і заманити в країну нових інвесторів. Промовчав Тігіпко лише про одне: такий закон розв’язує руки нечесним бізнесменам і кримінальним елементам. Так як і «договір про трасти», до якого долучився скандальний експериментатор Віктор Пинзеник. Але народ це зрозумів і без зайвих пояснень.
Після Революції Гідності у 2014 році Сергій Тігіпко знову балотувався на посаду Президента України. За місяць до виборів його виключили з «Партії Регіонів», яка після подій під час другого Майдану вже і так на ладан дихала… «Не дуже то й хотілось», — мабуть, подумав собі Сергій Тігіпко і зайнявся передвиборчою кампанією. Але тут, бац! Петро Порошенко обігнав його на виборах і Сергій Леонідович залишився з носом…
Ми часто пов’язуємо бренд тепер вже державного «ПриватБанку» з іменем Ігоря Коломойського. Проте мало хто знає, що біля витоків цього гігантського бізнесу стояв саме Тігіпко. Він був головою правління «ПриватБанку» з 1992 року. На цю посаду він прийшов, коли залишив обов’язки заступника голови правління банку «Дніпро».
Що відомо про особисте життя Сергія Леонідовича Тігіпка? Насправді, про його приватні справи інформації дуже мало. Тільки те, що він одружений. І має чотирьох дітей. Дружина чиновника — Вікторія Вікторівна Тігіпко, увійшла до рейтингу «100 найвпливовіших жінок України». А свій банк ТАСС назвав на честь своєї доньки Анастасії Сергіївни.
Вікіпедія подає інформацію, що Сергій Леонідович, окрім української та російської мов, чудово володіє французькою, проте жодних підтверджень цього факту ми так і не знайшли. Зараз він займається приватним бізнесом.
Ось наче й все, любі друзі. А як ви ставитеся до вихідця з Радянського Союзу Сергія Тігіпка? Ким, на вашу думку, він був насправді: хитрим і корисливим бізнесменом, який прийшов у політику з метою наживи чи просто непопулярним політичним діячем, який краще б займався бізнесом? Діліться своїми думками з нами у коментарях або у приватних повідомленнях в нашій групі в соціальній мережі Фейсбук. А ми чекаємо ваших відповідей.
