Після провалу скандального закону розчищається правове поле для прийняття компромісного варіанту реструктуризації кредитів в іноземній валюті
9 грудня голова Верховної Ради Володимир Гройсман підписав закон №1558-1
"Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті" і передав його на підпис президенту. Перед цим спікер парламенту відверто говорив, що підпише документ лише для того, щоб президент наклав на закон вето.
У тому, що глава держави вчинить саме так, можна не сумніватися – він неодноразово висловлював своє негативне ставлення до цього закону. До того ж і в меморандумі МВФ прямо записано, що варіант вирішення проблеми, запропонований в законі №1558-1, є неприйнятним.
Тема споживчих валютних кредитів в Україні активно обговорюється вже більше 1,5 року. Спочатку велике число прихильників мала позиція, що позичальники самі винні, взявши такі кредити і погано оцінивши ризики. Тому нехай самостійно і вирішують свої проблеми з банками. Але з часом розширилося прийняття того, що частина провини лежить на державі і на банках. Перше допустило неконтрольований обвал курсу гривні і мало зробило для запобігання катастрофічного погіршення економічного стану громадян. Вина ж других складається, як мінімум, в тому, що вони видавали валютні кредити позичальникам, які мали тільки гривневі доходи.
У результаті в суспільстві і в банківському середовищі сформувалася і зміцнилася компромісна точка зору – платити за вирішення проблеми повинні три сторони: позичальники, банки і держава. Тим більше, що і без реструктуризації банки зазнають втрат – їм потрібно буде звертатися в суди, витрачати час і гроші на отримання сильно подешевшалих застав і подальшу їх реалізацію. Тому частина коштів неминуче доведеться записати в чистий збиток.
Крім того, на необхідність реструктуризації споживчих валютних кредитів побічно вказує успішно завершена епопея з реструктуризацією держпозик України. Варто поміняти фізосіб-позичальників на уряд, як ці історії стають дуже схожими в частині причин виникнення складнощів і аргументації сторін.
Чим поганий закон №1558-1
2 липня 229 народних депутатів проголосували за закон, який передбачає реструктуризацію невиплаченої суми кредиту і нарахованих, але несплачених відсотків шляхом заміни іноземної валюти на національну за офіційним курсом НБУ на день підписання кредитного договору (долар 5,05 грн/долар). Причому йшлося про всіх без винятку споживчих кредитах.
Керівники тоді НБУ заявили, якщо виконати вимогу нового закону, то банківська система зазнає збитків у сумі близько 100 млрд грн. А на 1 червня цього року капітал всієї банківської системи становив 139 млрд грн.
Якби банки спробували виконати норми прийнятого закону, то це вимагало б їх негайної докапіталізації, у тому числі державою. А це додаткові і суттєві навантаження на державний бюджет, на кожного платника податків. У зоні ризику опинилися б багато найбільших банків, а значить і розміщення в них депозити. Тобто за списання валютних кредитів мали б заплатити вкладники збанкрутілих банків і всі платники податків. Крім того, реструктуризація за курсом 5,05 неминуче б призвела до девальвації гривні.
Відразу після голосування закон був названий в багатьох ЗМІ і соцмережах "надзвичайно популістським, а не соціально-справедливим". Багато "листяних" слів на свою адресу почули депутати, які проголосували за нього. Частина з них почала виправдовуватися, мовляв "помилилися" або "не зрозуміли, за що голосуємо", хтось спробував відкликати свої підписи. Вже 3 липня у Верховній Раді був зареєстрований проект постанови про скасування результатів голосування, на сайті Ради було зазначено, що закон відправлений на повторний розгляд. Але всі ці заходи були сумнівними з точки зору регламенту парламенту.
Реструктуризація за курсом 5,05 неминуче б призвела до девальвації гривні
На кілька місяців закон просто кудись пропав, спікер не підписував його (що теж є порушенням регламенту). Знову з'явився на світ він, мабуть, в той момент, коли в уряду з'явився розумний варіант вирішення проблеми. Відправка ж закону в небуття через вето президента – юридично самий простий і надійний сценарій.
Яким може бути компромісний варіант
Наприкінці листопада Кабмін затвердив пакет законопроектів для підтримки отримали валютні кредити громадян і підприємств, але поки не передав їх до парламенту. Документи розроблені Мінфіном спільно з Нацбанком і Незалежною асоціацією банків України (НАБУ). У пакеті законопроекти "Про фінансової реструктуризації" та "Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманим на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)".
Ця концепція реорганізації схвалена МВФ.
За оцінками Мінфіну, можна буде провести реструктуризацію валютних іпотечних кредитів на загальну суму близько 20 млрд грн, що становить близько 40% від загального портфеля валютної іпотеки фізосіб. Кількість позичальників, які матимуть право на реструктуризацію – близько 37 тис. (За законом №1558-1 – близько 100 тис.).
Основні положення нового проекту реструктуризації такі. Під неї потраплять кредити:
із загальною сумою заборгованості до 2,5 млн грн (станом на 1.01.2015 р.);
не мають простроченої заборгованості на 1.01.2014 р.;
термін повернення яких не настав до 1.01.2014 р.
Позичальникам, у яких кредит був узятий на єдине житло, пробачать 25% залишку позики, тим, у кого це соціальне житло (квартири до 60 кв. М і будинки до 120 кв. М) – 50%.
Учасникам бойових дій та інвалідам будуть списувати по 80%, а спадкоємцям загиблих учасників бойових дій – 100%.
Залишок кредиту буде переведено у гривневий еквівалент за курсом НБУ на день проведення реструктуризації.
Процентна ставка за кредитом буде збережена протягом трьох років на тому рівні, на якому бралася валютна іпотека, після цього вона може бути підвищена.
Таким чином, якщо позичальник не відноситься до пільгової категорії, то його виграш від реструктуризації буде тільки в тому, що перші три роки ставка за його кредитом в гривні буде в 2,5-3 рази нижче середньоринкової.
