Олександр Мороз – постать непересічна, у світі української політики та законотворства. Вперше народним депутатом став ще у 1990 році. Це і стало стартом його кар’єри. Та сьогодні про політичну діяльність ми майже не говоритимемо – погляньмо на цього чоловіка як на звичайнісіньку людину, якій відомі й щастя, і горе. Корупція.Інфо розповість вам про особисте життя і те, про що говорити можна лише зі сльозами на очах.

Олександр з’явився на світ під час війни у 44 році, тож, як і у більшості дітей того періоду, дата народження у паспорті не збігається з реальною. Маленький Сашко ріс кмітливим хлопчиною, якого цікавило все довкола. Після школи пішов вчитися до Української сільськогосподарської академії, яку закінчив за фахом інженер-механік. Пізніше ще здобув освіту політолога

Про своє студентство згадує з посмішкою, хоч і бувало деколи скрутно.

Як ми вже писали вище, політичну кар’єру розпочав у 1990 році. У 1994 став головою Верховної Ради, крісло спікера знову зайняв у 2006.

Олександр Олександрович особа різностороння. Обожнює риболовлю та шахи, а також може справедливо вважати себе поетом. На творчому рахунку екс-спікера 11 поетичних та прозових збірок, а також понад 2 тисячі різноманітних публікацій.

Сімейне життя Мороза можна назвати щасливим. Все життя він прожив з однією жінкою – Валентиною. Разом вони виховали двох красунечок-доньок – Ірину та Руслану. Подружжя має 5 онуків.

Та не мало горя довелось пережити цій сім’ї – Валентина вже понад 30 років прикована до інвалідного візка. Важка хвороба не дозволяє жити коханій жінці Олександра без медикаментів. Про Валентину він часто розповідає з гордістю та несамовитим сумом, деколи, навіть не приховує сліз. Однак, як би не було важко, зізнається, жодного разу у нього не з’являлося думки покинути дружину.

Популярне: Або звільняй їх, або звільнять тебе: Порошенко поставив ультиматум Гройсману

Каже, що вона, не зважаючи на свій стан, залишається центром сім’ї та берегинею сімейного вогнища. А для своїх онуків – найріднішою людиною.

 

Автор – Мар'яна Галькович