У Верховній Раді з’явився підкомітет музичних індустрій, який насамперед займеться оновленням закону про гастрольні заходи. Водночас у “Слузі народу” переконані, що петиція Ігоря Кондратюка підштовхне нардепів якнайшвидше ухвалити відповідні зміни.
У документі є окремий блок, який стосується виступів українських артистів у Росії і російських артистів в Україні. Про це в ефірі 24 каналу розповів голова підкомітету “слуга народу” Олександр Санченко.
Наразі в чинному законі чітко не прописана процедура, як артиста додають у “чорний список”. Адже поки частину списків формує Мінкульт, частину – Служба безпеки, а частину – Прикордонна служба.
Через це може траплятися, що людина, яка висловлювалася проти цілісності України, потрапить в нашу державу,
– пояснив Санченко.
Депутат наголосив, що ціль закону – прописати чітку схему внесення людини у відповідний список. Це має бути один єдиний реєстр.
Санченко розповів, що під забороною будуть ті артисти, які відвідували Крим під час окупації, або для ті, хто мав публічну позицію, яка суперечить цілісності України.
На мою думку, треба створити спільний орган між Міністерством внутрішніх справ, Держприкордонслужбою та Міністерством культури й інформаційної політики. Найімовірніше, збереться комісія і якийсь із цих органів стане основним. Три органи повинні між собою комунікувати.
В цьому контексті варто зазначити, що Президент України Володимир Зеленський переадресував петицію телеведучого Ігоря Кондратюка, якою пропонується заборонити концертну діяльність на території України виконавцям із Російської Федерації, своїм підлеглим, пише політичний оглядач та журналіст Віталій Портников.
У петиції Ігоря Кондратюка – зовсім інше посилання, ніж у нинішній українській практиці. Там пропонується створити “білий список”. Тобто дозволити відвідувати Україну з гастролями тим, хто конкретно заявив про свою громадянську позицію після окупації РФ українських територій – Криму та Донбасу.
А решта тих, хто цієї позиції позначати не хоче – нехай сидять удома. Незалежно від того, чи гастролювали вони в окупованому Криму, чи не гастролювали. Чи були вони на Донбасі і цілувалися там із представниками бандитів, як нещодавно померлий народний артист СРСР і за сумісництвом – один із головних вітчизняних мафіозі Йосип Кобзон, чи не були вони на Донбасі.
Адже це абсолютно логічний підхід. Якщо український парламент оголосив Росію країною-агресором, якщо ніхто в нашій країні не сумнівається, що російські збройні сили за вказівкою російського політичного керівництва здійснюють планомірну агресію проти України, вбивають її громадян, руйнують її підприємства та міста, перетворили життя українців, які мешкають під російською окупацією у перманентне пекло, у випадку з Кримом – ще й заявивши, що ця територія є невід’ємною частиною РФ – чому тоді російські виконавці, які не протестують проти всього цього кошмару, мають гастролювати перед своїми українськими шанувальниками?
Зрештою українські шанувальники всього цього мають можливість подивитися на виступи російських артистів десь в іншій країні. У тій же Російській Федерації. А якщо хочеться, щоб такий виконавець приїхав до тебе – тоді ти задумайся взагалі: а громадянином, власне, якої країни ти є?
Так, я цілком згоден з тим, що після війни Росії проти України дуже багато наших громадян розплющили очі на те, що відбувається. На те, що російська творча інтелігенція загалом не пройшла випробування війною. Не пройшла випробування агресією Росії проти України. Не пройшла випробування злодійством Криму.
Люди, які абсолютно чітко заявили, що дії Володимира Путіна та російської держави – це бандитизм – завжди бажані гості в Україні та будь-якій із країн цивілізованого світу. Ті, хто намагається чинити опір мафії – завжди викликають повагу у тих, кому вдалося позбутися бандитського керівництва.
Але ті, кому подобається жити під керуванням мафії або ті, хто боїться мафії чинити опір, бо хоче заробляти свої рублі – не повинні хотіти заодно заробляти і гривні.
Ось, власне, про що петиція мого колеги Кондратюка. Ось що мають зрозуміти самі громадяни РФ. Ось із чим вони мають погодитися без жодних дискусій, резюмує Портніков.
