У кулуарах пішли чутки, що серед великого бізнесу (великих олігархів та регіональних) пройшли кулуарні переговори, головна теза, що якщо зачистять Ахметова, то решту буде дуже легко «злити». Про це пишуть анонімні телеграм-канали. Схоже, що олігархи серйозно сприйняли слова президента і збираються продовжувати боротьбу.

Однак, чи піде “війна з Ахметовим” далі слів?

Про це пише на своїй сторінці у фейсбук керівник у Ukrainian Gambling & Betting Association Микола Мельник. Далі передаємо його позиці. в оригіналі.

В п’ятницю Зеленський дав країні нові месседжи. Ахметов – не гордість українського бізнесу, а зло, з яким держава зобов’язана боротись, що Ахметов може стати серйозним чинником при дестабілізації ситуації в країні, що він може бути навіть причетний до державного перевороту і державної зради. Фактично – це чорна мітка, яку до Ахметова ще ніхто не отримував.

Але, якщо Зеленський хоче, щоб українці дійсно повірили в те, що він збирається боротись хоч з одним олігархом, то потрібні конкретні дії, а не лише заяви на фудкорті. Звісно можна ввести санкції, щоб країна посміялась, а можна почати дійсно воювати.

Як точно підмітив Петро Олещук імперія Ріната Ахметова побудована за прикладом ФК «Шахтар» – купуй найкращих футболістів, годуй суддів, доплачуй функціонерам з федерації. Тому для того, щоб ФК «Шахтар» трохи попустився, не треба забороняти йому грати в Чемпіонаті України, достатньо лише з ФФУ прибрати всіх, хто має відношення до «шахтарів».

За аналогією, перше що має зробити Зеленський – це прибрати з усіх гілок влади людей Ахметова. Тим більш на прикладі Верховної Ради України зрозуміло, що лояльності до Президента там нуль.

Тож розпочати можна із власної фракції. За різними підрахунками близько 30-40 парламентських «слуг» потрапили в Парламент за протекцією та фінансуванням найбагатшого олігарха України. Паралельно слід почати вибивати вертикаль Ахметова із українських міністерств.

Наприклад, в Міністерстві інфраструктури України, заступником міністра є Юрій Васьков, людина з орбіти донецьких, ще з дореволюційних часів, який зараз протягнув в Морську адміністрацію членства партії «ОПЗЖ» Анатолія Іванкевича. В міністерстві енергетики слід звернути увагу на Володимира Бондаренка, який був вірним партенгенносе Борі Колєснікова, і потім був переданий у спадок Гройсману. В Адміністрації Морських портів України взагалі половина топ-менеджмента з орбіти рінатівського СКМ.

В РНБО сидить такий собі Руслан Демченко, який може і не сильно Рінатівський, але точно російський. І якщо Президент каже, що переворот готують росіяни, то було б логічно, щоб їх шпигунів нарешті прибрали з урядового кварталу.

При чому ж для звільнення не треба нічого видумувати. Просто підняти ті кримінальні справи, які є на кожного від депутата до останнього Іванкевича.

Наприклад, по Юрію Васькову є прекрасна справа по шахрайству, де фігурує його компанія ТОВ «Одемара». Та й не слід забувати про будівництво «Карантин Молл», та інші інфраструктурні успіхи пана Васькова, які встали державі у 3 млрд.грн. по старому курсу.

Зеленський має зрозуміти, що серіал закінчився. Що в нього більше немає підтримки більшості, і з ним тепер будуть грати по жорсткому, тож тут як у провулках Кривого Рогу, або ти або тебе. І перемога над Ахметовим – це вже навіть не про піар, а про інстинкт самозбереження.