Окупаційне командування загарбницьких військ почало вкрай жорстко придушувати спроби особового складу в будь-який спосіб опинитися в тилу. Після того, як бойовикам із Донбасу припинили надавати відпустки чи вихідні, вони розпочали вимагати лікарняні та симулювати хвороби.
За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, достатньо серйозні проблеми з дисципліною та керуванням військами, що дислокуються у Пісках, почалися у російських офіцерів ще у листопаді. Бойовики так званого “першого мотострілецького батальйона” 11 полку “народної міліції”, силами якого намагаються утримати селище під Донецьком, перебувають на передовій без якогось відпочинку вже кілька місяців поспіль.
Штабні генерали, які щодня пускають на забій сотні мобілізованих та місцевих терористів, зосередилися на штурмах Авдіївки, але “забули” про свої війська у Пісках, віддавши їм наказ “стояти до останнього”.
Під час кривавих боїв за Піски, які почалися фактично з початку повномасштабного вторгнення, російські окупанти втратили величезну кількість техніки та особового складу. Через це їм довелося перевести всі наявні на цьому напрямку сили у режим оборони.
Натомість основний удар ЗС Росії генерали перенаправили на Авдіївку. Саме у це місто-супутник Донецька почали закидати всі можливі підкріплення, тоді як угруповання у Пісках залишили фактично напризволяще.
Кілька місяців бойовики 1 мотострілецького батальйону перебували під вогнем захисників України, не мали достатньої кількості боєкомплекту та підкріплення. При цьому на всі прохання відправити їм свіжі сили командири відповідали лише обіцянками. Усі запити на відпустки чи ротацію російські офіцери також вперто ігнорували аж до настання холодів.
Оскільки ніяких суттєвих зусиль по забезпеченню підрозділів так званих “ДНР” та “ЛНР” теплою формою російське військове керівництво не продемонструвало, вже восени на позиціях бойовиків у Пісках почалися суттєві проблеми. Колаборанти почали масово хворіти, через що багатьох із них довелося відправляти у тил на лікування.
Великі санітарні та бойові втрати досить серйозно прорідили позиції загарбницького війська, однак виділити сили на ротацію у штабі так і не змогли, бо із завданням захопити Авдіївку вони досі не впоралися. То ж страждання “народних міліціонерів” не припинялися ані на день.
Вкрай серйозно на ситуацію вплинула зима, до якої окупанти виявилися геть непідготовленими. Ледве вдягнуті у цивільне бойовики почали бунтувати та вимагати від керівництва хоча б забезпечити їх медпрепаратами. Зрозуміло, що жодне їх прохання не було задоволено, однак найбільш тяжких хворих почали все ж таки відвозити у донецькі лікарні. Аж доки кількість бойовиків на позиціях не стала недостатньою для утримання фронту.
Розуміючи, що будь-який наступ ЗСУ може призвести до серйозних проблем на фронті, командири вирішили повністю зупинити будь-які переведення свого “гарматного м’яса” у тил. Мовляв, лікуйтеся на місцях, викручуйтеся як хочете, але позиції не покидати.
Вже всередині грудня 2022 у Пісках практично не залишилося жодного здорового бойовика. Кожен другий покинутий командуванням на фронті мав запалення легень, високу температуру та проблеми зі свідомістю. Через таке ставлення до себе з боку офіцерів протестні настрої серед окупантів сягнули свого апогею.
Втім, оскільки дозволити собі демонструвати черговий “жест доброї волі” командири не могли, а відправляти підрозділ на ротацію не хотіли, у штабі мотострілецького полку вирішили вчинити у дусі російських воєначальників: віддали наказ ігнорувати будь-які скарги на здоров’я з боку солдатів, а їх прохання про ротацію чи відправлення на лікування вважати дезертирством.
Після пафосних речей про “необхідність служити батьківщині” командири показово розстріляли 10 лежачих окупантів “за законами воєнного часу”, після чого втекли до Донецька.