Для зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським російському лідеру Володимиру Путіну потрібна політична воля. Якби у нього було бажання, то дата переговорів України і РФ на вищому рівні вже була б відома.
Про це заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак в ефірі телеканалу ICTV.
“Важливо, щоб ці переговори (Зеленського і Путіна – ред.) відбулися, але ми чуємо від офіційних осіб Росії постійно, то їх не влаштовує і немає адженди, а ті питання не будемо обговорювати”, – сказав Єрмак.
Глава ОП підкреслив, що відносини України і РФ знаходяться на такій стадії, коли для їх обговорення просто потрібна політична воля. “Якщо є бажання припинити війну і поважати міжнародне право, то треба сідати і говорити”, – додав він.
За його словами, якби Кремль хотів російсько-української зустрічі на вищому рівні, то дата і місце цих переговорів були б давно відомі.
Окрім того, Україна сподівається провести ще одну зустріч “нормандської четвірки” за участю Ангели Меркель. Такі консультації на сьогодні ведуться.
Єрмак нагадав про те, що з чотирьох діючих лідерів “нормандської четвірки” тільки двоє були присутні під час підписання домовленостей. І Ангела Меркель була однією з них. Тому організувати зустріч ще до її відставки – вкрай важливо для України.
“Ми працюємо над тим, щоб ця зустріч відбулася. Це було б дуже справедливо, адже вона дуже багато зробила для цього”, – пояснив Єрмак.
Він звернув увагу на те, що недавно з офіційним візитом в Берліні перебував Олексій Рєзніков, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Там він, зокрема, проводив раунд консультацій з представниками Німеччини і Франції з цього питання.
Резніков в свою чергу зазначив, що німецька і французька сторона підтвердили свою готовність до проведення саміту і вони готові зробити все шляхом прямих двосторонніх переговорів з главою Кремля, щоб запросити його на цей саміт в Берліні.
За словами Рєзнікова, “вже обговорювалася і можливість проведення саміту на рівні лідерів нормандської четвірки не тільки в Берліні за участю Ангели Меркель, а й проведення наступного чергового саміту в Парижі за участю нового федерального канцлера Німеччини”.
“Після того як Меркель передасть пост новому канцлерові, залишиться тільки один лідер Нормандського формату (Володимир Путін – ред.), який пам’ятає, що було в 2014 році очно”.
Варто відзначити, що під час візиту в Україну 22 серпня Ангела Меркель висловила невдоволення прогресом в Нормандському і Мінському процесах. При цьому вона висловила бажання ще раз провести нормандський саміт на найвищому політичному рівні, і запросити російського, французького, українського президентів. Під час переговорів у Білому домі Володимир Зеленський запропонував Джо Байдену новий формат переговорів по Донбасу за участю США.
Політичний експерт, директор Communication group Володимир Манько ставить запитання: чи варта така зустріч зусиль, якщо незабаром в Німеччині сформують новий уряд на чолі з новим канцлером?
“Можливо і так, якщо взяти до уваги головну кандидатуру на канцлери — це лідер Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Олаф Шольц, — вважає експерт. — Це політик, який має більш поблажливе ставлення до Росії, ніж Меркель. Тому чекати від нього посилення тиску на Путіна не доводиться”.
А ось для української влади сам факт зустрічей є більш важливим, ніж іншим учасникам, вважає Володимир Манько.
“Тому що, по-перше, війна триває саме на українській території. По-друге, головною обіцянкою Зеленського в статусі кандидата в президенти було — завершити війну і повернути Донбас. Пів каденції минуло, а виконати це не вдалося, — підкреслює експерт. — Зате Росія, яка теж мала б бути зацікавлена в завершенні війни (враховуючи міжнародний осуд і санкції), за останні два роки продемонструвала повернення на деякі довоєнні позиції. Зокрема добудувала “Північний потік — 2″. Тому поки війна на Донбасі стає проблемою тільки для України і час грає не на користь української влади в цілому і Зеленського зокрема. Через два роки йому доведеться пояснювати, чому він так і не зміг повернути Донбас. Тому він і його Офіс прагнуть провести якомога більше різних зустрічей, щоб на завершення своєї першої каденції сказати — я зробив усе, що міг”.
