Перед ЗСУ в районі Бахмута стоїть завдання не стільки повного контролю над залишками міської забудови, а скільки в занятті ключових висот і в знищенні російських військ в тому районі.

Про це українським ЗМІ розповів полковник запасу і військовий льотчик-інструктор Роман Світан.

“Нам навіть не потрібно брати Бахмут під контроль. Завдання – зайняти висоти і знищувати російські війська. Ключове завдання будь-якої армії – знищення військ противника, а звільнення міст і територій є наслідком її реалізації. Можна взагалі нічого не робити: досить обійти Бахмут по висотах, організувати півколо міста, виставити батарею і знищувати там хоч всю російську армію, що в підсумку і призведе до звільнення Бахмута”, − сказав він.

За оцінками Світана, в районі Бахмута ЗСУ в середньому щодня знищують від півтори до двох сотень російських окупантів.

“Звичайно, я перебільшую, але завдання стоїть саме таке. Зараз Бахмут – хороший полігон для знищення російської армії. Вони кидають в цю топку свої частини, а ми мінусуємо приблизно 150-200 чоловік на добу двохсотими або трьохсотими. Механізм добре працює, його можна залишити аж до повної перемоги. Далі все буде залежати від оперативної обстановки. Якщо їм набридне битися чолом об стіну і вони відійдуть, ми будемо рухатися в бік Попасної. Поки цей плацдарм на Бахмутському напрямку працює, ми будемо ним користуватися”, − підсумував він.

В свою чергу військовий експерт Олександр Коваленко зауважив, що ситуація у Бахмуті незмінно складна.
Минулої доби лінія оборони суттєво не змінилася, незважаючи на безперервний тиск окупантів та цілодобові обстріли всіма видами артилерії.
Останніми днями посилюється фактор гойдалки за позиціями та високі ризики втратити контроль на певних вулицях, ситуативно чи тимчасово – питання інше. Приклад тому – “багатоповерхівки”, які “вагнера” відзвітували, що контролюють, але бої там тривають.

“З іншого боку, не забуваємо, що я регулярно наголошував на факторі нав’язування захисниками міста своїх правил окупантам, а тому, дивлячись на те, що відбувається за межами міста, можна говорити про те, що і справді, СОУ не просто мають ініціативу, а й диктують свої умови російській армії” – зауважив експерт.
Він додав, що минулої доби ЗСУ успішно просунулися як на північно-західному секторі, так і південно-західному.

“Напрямом просування на СЗ є Берхівка, просування вздовж водосховища. На ПЗ це постійний напрямок Кліщіївки та фактичний вихід на панівну висоту. На даному етапі дій СОУ метою №1 було взяття під свій контроль панівних висот і це завдання можна говорити, що виконано. Далі – просування в низину, де зараз копошаться окупанти як на долоні, зокрема, для нас відкривається панорама самого Бахмута.
Я не знаю і знати не можу, які плани зараз реалізує Генштаб ЗСУ в районі Бахмута, але адекватно оцінюючи те, що відбувається, динаміку з боку СОУ та можливості росіян, я можу зробити лише один висновок – найближчим часом командуванню окупантів потрібно розгортати виведення підрозділів із міста. Ні, це не “закидання шапок”, а об’єктивна оцінка подій, що відбуваються. Але командування РФ навряд чи піде, адже вони, налитими від крові очима, бачать західні околиці міста і готуються ось-ось оголосити про захоплення міста-фортеці…
Але для них це місто – пастка. Те, що росіяни відмовляються визнавати той факт, що їх затягнули в пастку, говорить і те, що вони стягують зараз до Бамхута додаткові сили, послаблюючи інші ділянки фронту і створюючи прецедент перенасичення і без того дуже тісної локації. Що ж, добре,буде більшим обмінний фонд» – зауважив Коваленко.