В кінці лютого президент Франції Еммануель Макрон повідомив про можливість відправлення своїх військових в Україну. Наразі його позиція залишається незмінною.
Про це заявила голова Національної асамблеї Франції Яель Брон-Піве під час брифінгу в Одесі. Вона підкреслила, що «все залишається можливим».
Брон-Піве пояснила, що Франція продовжує підтримувати Україну, тому все може статися. Проте вона утрималася від будь-якого тлумачення слів Макрона.
«У своїй заяві президент республіки сказав, що не виключає нічого апріорі. В тій позиції, яку Франція демонструвала, демонструє і демонструватиме до кінця війни, до самої перемоги нічого не є виключним, все залишається можливим. Я не буду додатково тлумачити слова президента, ця позиція досить зрозуміла», – заявила Брон-Піве.
Заяви президента Франції Еммануеля Макрона щодо можливого відправлення іноземних військ до України викликали незадоволення серед американських чиновників і отримали критику від канцлера Німеччини Олафа Шольца.
За даними агентства Bloomberg, у приватних розмовах чиновники висловлювали думку, що такий крок «може навіть призвести до конфлікту з Москвою». Однак Макрону вдалося «розвіяти тривалу невизначеність щодо розташування червоних ліній» між союзниками.
Хоча Макрон стверджував, що його натяки мали змусити президента Росії Володимира Путіна переглянути свою позицію, деякі офіційні особи, знайомі з дискусіями в НАТО щодо України, вважають, що це може мати негативні наслідки.
Джерела також повідомили Bloomberg, що такі заяви не враховують оперативну безпеку, особливо з огляду на те, що деякі країни вже мають свої військові контингенти в Україні.
Також важливо враховувати внутрішню політику Франції. Макрон активно використовує Україну у своїй передвиборчій кампанії, підкреслюючи свою жорстку позицію стосовно Росії, тоді як його опонентка Марін Ле Пен представляється союзницею Путіна.
Незважаючи на критику, деякі прем’єр-міністри Євросоюзу сподіваються на лідерство Макрона і висловлюють підтримку його жорсткої позиції щодо Росії. Проте критики зазначають, що Макрон більше говорить, ніж діє.
Наприклад, Чехія очолює ініціативу щодо закупівлі снарядів для України, і Макрон висловив підтримку цієї ініціативи. Однак Франція ще не зробила жодного фінансового внеску.
Згідно з неопублікованим звітом парламентської експертної групи Бундестагу, розгортання сухопутних військ країни-члена НАТО в Україні не автоматично призведе до того, що інші країни Альянсу стануть сторонами конфлікту.
У документі зазначено, що якщо держава-член НАТО діє в односторонньому порядку, поза рамками раніше ухвалених операцій НАТО та виключається зі структур військового командування НАТО, то ні Альянс в цілому, ні інші країни-партнери НАТО не стають сторонами конфлікту.
Депутатка Бундестагу Беатрікс фон Шторх запитала, як введення сухопутних військ однієї з країн НАТО вплине на «справу Альянсу», за якою члени НАТО зобов’язані підтримувати один одного.
Експерти відповіли, що якщо війська держави-члена НАТО беруть участь у колективній самообороні на користь України у вже існуючому конфлікті з Росією, і вони атаковані іншою стороною конфлікту (Росією), то це не буде активувати статтю 5 Договору НАТО.
Вони підкреслили, що стаття 5 Договору НАТО застосовується до країн НАТО та військ, які зазнали нападу на їхню територію або над нею.
Експерти також наголосили, що військові дії французьких сухопутних військ на користь України будуть засновані на праві на колективну самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН і, отже, будуть допустимі за міжнародним правом.