Якщо для Путіна це реальна загроза й він хотів завадити нашому вступу до Альянсу, то ситуація, яка зараз виникла, наблизила Україну до цього чи навпаки віддалила?
Складне питання. Чому ми так говоримо про вступ до НАТО? Тому що у нас немає зараз моделі з Росією. Це потужна держава, але вона на нас напала, відкинула й Путін не залишив нам жодних шансів.
Про це в ефірі авторської програми Олени Трибушної “Перші особи” на 24 каналі розповів експосол України у США Валерій Чалий.
Самостійно залишатися у такій “сірій зоні” – це б призвело до війни. Я можу пояснити чому і, на жаль, на “сірі зони” легко ступає “військовий чобіт”. Натомість НАТО – єдина організація, яка у Європі гарантує безпеку. Тому ми поки іншої ефективної моделі не бачимо.
Наблизило чи ні – залежить від того, як зараз українське керівництво скористається цими можливостями.
Якщо дивитись на настрої суспільства, наблизило. Якщо говорити про бажання України, то воно стало набагато більшим.
А якщо говорити про бажання Заходу?
“Тут розділились думки. Тобто є країни та аналітики, які вважають, що саме зараз той час, коли треба встановити цю чітку лінію між Росією й іншими країнами з авторитарними режимами та демократичною Європою, де вони Україну також бачать всередині (Альянсу)”, – заявив Чалий.
Втім, є інші, які стверджують, що це призведе до того, чим лякає Путін – зіткнень та великої війни. Тобто поки триває процес. Рішення остаточного немає.
Політичне рішення будуть ухвалювати тоді, коли переваги України в НАТО будуть набагато більшими, ніж її перебування поза Альянсом. Поки, особливо у такий країнах як Німеччина, Франція, звичайно, бачать по-іншому цю позицію.
Однак Велика Британія, Польща, ближчі наші сусіди зовсім інакше дивляться на усе. Тому це процес й він ще триватиме. Однак загалом, якщо все взяти, то ми наблизились. І свідчення цьому – занепокоєння Володимира Путіна.
Як вам здається, чому позиція Німеччини є такою? Чому вони так вперто не хочуть нам давати зброю? Чи є причиною те, що багато колишніх німецьких політиків зараз перебувають на утриманні Кремля?
Історично Німеччина завжди мала свої позиції. Після Другої світової війни там взагалі відбулося багато переосмислень.
Однак геостратегія, геополітика, глибоке історичне коріння не дають можливості різко змінити ситуацію. Це змінюється століттями.
Я вважаю, що Німеччина йде помилковим шляхом, тому що хоче відігравати ключову роль у Європі та бути одним з центрів сили у майбутньому разом з об’єднаною Європою. Втім, країна нічого не робить у сфері безпеки.
Великою реальною проблемою є глибоке побоювання всередині кожного німця перед Радянським Союзом, який не тільки переміг нацистську Німеччину у той час, а й залишив дуже багато особистих ран.
Тобто вони бояться росіян.
Вони просто реально бояться росіян, передають цей жах перед Росією від покоління до покоління вже зараз. Я це особисто бачив, чув. Чому вони не бояться українців, яких було більше при захопленні Берліна? Тому що ми взяли абсолютно інший наратив, аніж Росія, адже не хочемо бути спадкоємцями Йосипа Сталіна.
Саме це й дало німцям можливість нас відокремити – “вони нам нічого не винні”. Вибачте, ви винні нам. Ви реально нам винні. Якщо ми офіційно вам цього не скажемо, то я можу сказати.
Так не можна. Якщо ви берете до уваги російський інтерес і не берете український, то дуже швидко зміните настрої в Україні й вам такі рахунки виставлять. Зокрема, реальні, фінансові. Це поганий шлях між двома країнами. Німеччина зараз руйнує наші хороші відносини, у суспільстві руйнує.
Чому так відбувається? Я думаю, що новий уряд усе зараз трохи переосмислить. Я розумію, що Росія більший економічний партнер Німеччини, але ж коли на перший план виходить питання безпеки й ви хочете грати свою роль, то візьміть до уваги безпекові питання.
Дуже сподіваюся, що новий уряд разом із “Зеленими”, які мають іншу позицію, переосмислить.
Настрої у суспільстві формуються під великими інформаційними впливами Росії. Туди “заганяють” величезні гроші “Газпрому”.
Усі аналітичні центри, товариства – ще з радянських часів, російські агенти сидять глибоко в тилу (тільки у широкому Берліні приблизно 2,5 мільйона росіян) – це все впливає. Однак час йде, побачимо.
На цьому тлі Франція та її президент напередодні виборів перебирає лідерство у Німеччини. Велика Британія зробила крок вперед, просто показавши, що континентальна Європа на крок взагалі запізнюється стосовно безпекових питань.
Тому карта Європи серйозно змінюється зараз. І чи відіграватиме Німеччина з такою позицією щодо України таку ж саму роль у майбутньому? У мене великий сумнів.
