Україна займає першість за рівнем поганих кредитів у Європі. Якщо термін позовної давності минув, банк має право списати борг і задекларувати його як збиток. У той же час клієнт, якому пробачили позику, зобов'язаний заплатити податок. Так, у Києві фіскали кілька місяців тому оштрафували двох місцевих жителів на 1,2 млн грн. Вони не внесли в декларацію списані кредити.
Коли можуть пробачити борг
Міністерство фінансів у минулому році визнало: якщо кредит не виплачується як мінімум 360 днів, його можна визнати безнадійним. Відповідно до Податкового кодексу, банк може зарахувати такий "актив" до збитку і не платити з нього податки. У той же час, як пояснює юрист Олександр Плахотник, відповідно до Цивільного кодексу, термін позовної давності становить 3 роки.
"Якщо банк прийняв рішення повертати позичені гроші тільки, наприклад, 3 роки і 3 дні, він уже не зможе це зробити. І податковий кодекс дозволяє йому не платити податки з такого кредиту і списати його в якості збитку", – зазначає Плахотник.
Кожна фінансова установа готує спеціальний фонд для того, щоб компенсувати подібні втрати. А в Україні вони не маленькі, за даними регулятора – Національного банку, – рівень поганих боргів становить близько 58%. Це означає, що як мінімум кожна друга позичена гривня не повертається банк в передбачений угодою термін.
В першу чергу борги намагаються вибити з найбільших боржників, а ось до споживчих кредитів на кілька тисяч гривень руки доходять в останню чергу. Судитися з такими клієнтом – собі дорожче. Найвигідніший варіант – переуступити права вимоги боргу іншій компанії. Тобто борги просто продають задешево.
Щоб кредит визнали безнадійним, а, значить, з нього не потрібно було платити податки, потрібно виконати хоча б одну із зазначених вимог: якщо минув строк позовної давності, банк намагався забрати у боржника в рахунок сплати боргу майно, але його не виявилося, або боржник оголосив себе банкрутом і ліквідував юрособу, або ж позичальник помер чи постраждав від стихійного лиха і розорився.
Так, поряд з об'єктивними факторами, є і просто небажання повертати кредит за умови, якщо такий боржник заздалегідь переоформив своє майно, наприклад, на тещу. Вимагати банку з нього нічого, в результаті фінансова установа погоджується на списання заборгованості.
Для банку це добре, так не потрібно платити податки. А ось тому, з кого списали борги, все-таки доведеться заплатити. Так, якщо фінансова установа пробачить борг в розмірі 100 тис. грн, до бюджету потрібно буде заплатити 19,5 тис.
"Є у вас гроші, немає грошей – це нікого не повинно цікавити. Якщо ви брали майно або кошти без будь-якої застави і поручителів, готуйтеся, що в разі, якщо ви не зможете повернути борг, доведеться хоча б податок заплатити", – пояснює Олександр Плахотник.
Які штрафи і хто заплатить
По-перше, штрафи може стягнути банк. Найчастіше в договорі вказується пеня за кожний день протермінування заборгованості. Вона може коливатися від 0,1 до 1,2% від суми. Якщо ж довести займ до стану "безнадійного", а потім "забути" задекларувати списаний кредит і не заплатити з нього 19,5% податку, штрафні санкції зможе застосовувати податкова.
"Крім того, доведеться заплатити штраф за несплату податку в розмірі 25%", – додає Олександр Плахотник. Згідно із законом, прощену суму боргу потрібно задекларувати і подати до податкової не пізніше 1 серпня. Ці гроші будуть вважатися прибутком, а, значить, з них потрібно сплатити податок на прибуток і військовий збір.
До речі, дана норма – не нововведення в законодавстві. Вже багато років поспіль податкова регулярно штрафує порушників, які не заплатили спочатку банку, а потім – державі. Однак останні кілька років, з огляду на величезний рівень "поганих кредитів", дана проблема тільки загострилася.
Як відзначають в НБУ, повідомляти про необхідність сплатити податок повинен той банк, який прийняв рішення пробачити кредит. А ось відповідальність за декларування та сплату податків – на клієнті.