Євгеній Мураєв позиціює себе не лише як політик, а й бізнесмен. Але вже після невдалих для нього парламентських виборів 2019 року у нього раптом звідкись з’являється потужний фінансовий ресурс, що дозволяє йому проводити помітну рекламну кампанію.
Особливий акцент робиться на банери, які нібито рекламують одну з передач на телеканалі «Наш», звісно, за участі самого Мураєва, а по суті є його особистою рекламою. Наприклад, велетенський банер з такою рекламою з’явився на Будинку профспілок на київському Майдані Незалежності, але після гучних громадських протестів його зняли, пише Андрій Гарасим.
Найдивнішим тут є той факт, що така фінансово витратна кампанія здійснюється у період, коли у найближчій перспективі немає жодних виборчих перегонів. Справжній нонсенс для українського політикуму, який завжди починає активно інвестувати у рекламу напередодні виборів.
Отже, він, вочевидь, розпоряджається доволі таки потужним фінансовим ресурсом. Принаймні такий висновок можна зробити з активної рекламної кампанії на білбордах, які розвісили буквально по всій країні. Джерела цього ресурсу мало зрозумілі, можливо, цим мали б зацікавитися представники правоохоронних органів.
До того ж Мураєв є власником телевізійного каналу. Так, телеканал «Наш» не очолює медійні рейтинги. Проте сама наявність у власності телеканалу значно вирізняє Мураєва з-поміж інших проросійських політиків, що займаються агітацією, перебігаючи з каналу на канал. На відміну від різних шуфричів, герман та мірошниченків, він має власний телеканал для виголошення своїх меседжів.
А також він порівняно «свіжий» і до останнього часу не був заплямований як агент Москви, на відміну від своїх попередників Медведчука і Бойка, що мають сталий імідж російських посіпак. Це потенційно дозволяє залучати прихильників з-поза вузького кола любителів «руского міра».
Якщо проаналізувати висловлювання Євгенія Мураєва та контент телеканалу «Наш», дивуєшся, чому останній не закрили разом з «Ньюзваном» чи «112», адже він цілковито просуває їхні меседжі.
До речі, петиція щодо запровадження санкцій проти телеканалу «Наш», оприлюднена на сайті президента України, вже набрала потрібні для розгляду 25 тисяч голосів.
Так, рішучий секретар РНБО Олексій Данілов говорив, що як тільки від уповноважених органів надійде звернення про запровадження санкцій щодо телеканалу «Наш», РНБО терміново розгляне це питання.
Ось лише кілька цитат з того, що неслося на цьому телеканалі останній місяць. Усі ці висловлювання належать його власнику – Євгенію Мураєву:
Я думаю, жоден українець зараз не відповість, чим відрізняється «Путін введи війська» від «Байден введи війська, – сказав він.
«Ми не керуємо своєю державою. Всі реформи – МВФ, у наглядових радах стратегічних підприємств – іноземці <…> Нас окупували. Поставили у коліно-ліктьову позу і користуються», – говорив Мураєв.
Мало того, коли військова загроза Путіна Україні стає вже очевидною, Мураєв озвучує, що підготував «пару днів тому проєкт нової Конституції», яка передбачає устрій України як парламентської республіки.
У якій, можна припустити, президента чи взагалі не буде, чи він виконуватиме суто номінальні функції. А от однією з центральних фігур стане прем’єр-міністр. І найцікавіше, що вже буквально за кілька тижнів західні медіа повідомлять про можливе просування Росією Мураєва саме на посаду прем’єра.
Крім того, реакція росіян красномовна. Інформація про Мураєва з’явилася ввечері у неділю, 22 січня, а вже о пів на третю ночі за московським часом російське МЗС виступило з доволі таки дивною, але заявою. Комусь у Росії інформація про Мураєва видалася настільки важливою, що він вирішив прокоментувати її, не чекаючи ранку. Для прикладу – українська сторона відреагує лише наступного дня, і це буде лише коментар піар-радника президента Михайла Подоляка для BBC.
Проте в Україні певний скепсис щодо реальності інформації про обрання Кремлем саме Мураєва своїм ставлеником можна почути не лише від представників влади. Схожі сумніви висловлюють і журналісти, і експерти.
На це хочеться відповісти запитанням: а для чого Кремлю потрібен в Україні самостійний, потужний лідер з харизматичними якостями? Радше навпаки – Москва потребує виконавця, який реалізовуватиме вигідну для неї політику, виконуватиме всі вказівки кремлівських радників без власного експромту. Здається, з цим Мураєв впорається. У цьому контексті можна згадати різноманітних «лідерів» та «вождів» «Л/ДНР». Прізвища деяких ми вже й не згадаємо, але для Кремля, вочевидь, прізвища не такі вже й важливі.
