Обурені рішенням Шевченківського суду про домашній арешт Сергія Стерненка вирушили в нічний похід по центру Києва. Прихильники радикала з ним самим на чолі бродять по столиці, оглушуючи вулиці матюкливими кричалками.

Про це передає кореспондент “Страни”.

Прямуючи повз будівлю Нацбанку, натовп скандував “Венедіктова курва”. Верховну Раду прихильники радикала пройшли з криками “заєб@ли” і “Зелю геть!”.

Потім Стерненко з колоною дійшов до будинку президента Володимира Зеленського біля Маріїнського парку. Там одеський націоналіст вирішив зателефонувати главі держави, але той не відповів.

“Ну да, я не Путін, мені можна не відповідати”, – ображено сказав Стерненко, вислухавши довгі гудки.

Після невдалого дзвінка Стерненко виголосив розлогу промову хвилин на п’ять, в якій розповів про свою кримінальну справу і рішення суду. Після монологу натовп знову почав кричати “Зеля, геть!” і “Зеля, тікай!”.

Отже “Політика страни” підвела підсумки всіх цих подій:

1. Стерненко і Ко протягом дня витирали ноги об українські державні інститути – поліцію, суд, генпрокурора, президента України. Витерли і пішли спати.

2. Такий результат був запрограмований спочатку відмовою прокуратури клопотати про взяття Стерненка під варту. Думали, мабуть, що домашній арешт Стерненка з товаришами сприймуть більш-менш лояльно. А в підсумку нарвалися на обструкцію, приниження, та ще й самі лажанулись, відправивши Стерненка відбувати домашній арешт за адресою військової частини. І тепер доведеться це якось виправляти, що додаткове приниження. Тобто, вийшло практично по Черчиллю – той, хто між війною і ганьбою вибирає ганьбу, в результаті отримують і війну, і ганьбу.

3. Те, що зовні Стерненко і його група підтримки зараз виглядає якимось бродячим цирком маргіналів, не повинно вводити в оману. Зараз йде розгойдування. Також як і в 2013 році. Тоді теж були спочатку якісь мляві акції протесту опозиції, Врадіївка і тільки потім Майдан. Але до того моменту технології вже були відпрацьовані чітко.

4. Незважаючи на те, що Зеленський посилено копіює Порошенка у внутрішній і, особливо, зовнішній політиці, це не означає, що націоналісти його приймуть за свого. Ні. Для них він був і залишиться малоросом, який випадково опинився на троні, обраний такими ж малоросами. А правити, як вважають такі як Стерненко (точніше ті, хто ним керує), повинні не 75% «малоросів», а 25% «національної еліти». А тому єдино правильна схема життя для Зеленського – вчинити з такими як Стерненко за законом і зруйнувати інфраструктуру їх підтримки. Але чи зрозуміє це президент? Може бути сьогоднішній нічний візит до його дому пробудить в ньому здорові думки?