Проблематично пройти вулицею і не помітити, що тротуари, газони, бордюри, проїжджі частини цілком та повністю заставлені машинами.
Поки вони мирно стоять і нікого не зачіпають, ми не надто обурюємося такому положенню речей, але, коли припарковані автівки перешкоджать проїзду інших транспортних засобів, ми починаємо здіймати ґвалт. На жаль, далі криків, лайки та суперечок діло не заходить. Як боротися з нерозумними водіями та виборювати свій простір?
Останнім часом ця тема особливо турбує. Наведу до прикладу пару випадків. Їхала машиною, спускалася з вулиці Замарстинівської до «Добробуту» і потрапила у корок. Ніби нічого несподіваного у тому, що у Львові затори, але ми взагалі не рухалися. Спочатку почала гнівити у всьому трамваї, які стояли попереду, а потім, обігнавши колону з машин, зрозуміла, що електротранспотр найперший потерпає від гореводіїв. Причина корку – неправильно припаркований лексус. Звичайні авто можуть об’їхати, а от трамвайні рейки не пересунеш. Чому водії дозволяють собі таку поведінку? Мало того, що цей лексус тормозить рух на дорозі, він ще й створює передумови для аварійних ситуацій. Обганяючи по зустрічній, можна було зазнати лобове зіткнення. Не обганяти теж не варіант. Всі поспішають. Якби це був єдиний випадок, то не так катастрофічно все було б. Наступного дня я їхала трамваєм догори по вулиці Генерала Чупринки і потрапила у подібну ситуацію. Тільки цього разу довелося йти далі пішки. Чому я повинна виходити передчасно, коли сплатила за проїзд? У той самий день біля Русалки Дністрової я була свідком того, як трамвай сигналив хвилин десять, щоб лада звільнила дорогу. Мої друзі та знайомі також часто розповідають, як не доїхали до місця призначення через несвідомих водіїв. Наболіло та набридло. Неможливо тертіпи це та потерпати від тих, хто паркується, як ідіот!
Закордоном на подібні вибрики на дорогах активісти реагують одразу: наліпка на скло з лайливими словами в адресу водія. Мовляв нехай знає, що нормальні люди так не паркуються. Пояснюють тим, що один раз зриваючи, відтираючи та відмиваючи сліди від наліпки, власник авто наступного разу подумає чи доречне місце для паркінгу він знайшов. Якщо по-доброму не розуміють, то застосовують силу: дряпають дверцята, відламують дзеркала, розбивають фари. В Україні також є ті, хто бореться за вільні бордюри, але їх порівняно набагато менша кількість.
Активність, громадянська позиція – дуже добре, але раджу бути обережнішими. За порушення правил стоянки згідно з Адміністративним кодексом водій сплатить штраф 255 гривень, а за пошкодження чужої автівки можна потрапити і під статтю Кримінального кодексу. Відповідно до статті 194 КК України, умисне знищення або пошкодження чужого майна, що завдало збитків у великих розмірах, карається штрафом до 850 грн або позбавленням волі до трьох років. Я розумію, що боротися з порушника треба, але не ціною власної свободи. Вони того не заслуговують. У ДАІ радять звертатися до місцевої влади з проханнями створення додаткових місць для паркування. Чи це допоможе? На жаль, сьогодні штрафи за заборонену стоянку майже не працюють. Керуючись законодавством, працівники ДАІ виписують їх тільки тоді, коли за кермом є водій, але ж у таких ситуаціях нікого у машині немає. Даішники ніколи не чекають на власників автівок. Їм не вигідно витрачати свій час на очікування. У Європі влада облаштовує підземні та надземні паркінги, ухвалює високі грошові стягнення у разі порушення, обмежує стоянки у центральній частині населеного пункту. Громадяни і самі підтримують різноманітні акції, щоб розвантажити автомобільний рух. Ініціативні мешканці воліють не тільки займатися розклеюванням наліпок-застережень, але й лобіюють зміни до законів. На жаль, зараз за- конодавство передбачає майже безперешкодне паркування де завгодно. Отже, у вирішенні цієї проблеми мають бути ініціативи і знизу, і згори.
Пам’ятай, що сьогодні ти пройшов повз, а завтра ти вже не проїдеш, бо тобі перешкоджатимуть рух.
Автор: Валентина Рущак