Якщо звільнення Урожайного буде офіційно підтверджено, це означатиме, що для Збройних сил України відкривається вигідний напрямок.
Про це в ефірі одного з українських медіа розповів військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
За його словами, у разі звільнення Урожайного для Збройних сил України відкривається два фланги у напрямку Старомлинівки.
“Справді це вигідний напрямок, бо ну Старомайорський, він уже звільнений, а якщо повністю офіційно буде підтверджено звільнення Урожайного, то це відкриває нам два фланги напряму на Старомлинівку. Але є ще невелике село Заповітне Бажання, ось така гарна назва, Заповітне Бажання – це останнє село на шляху до Старомлинівки, а Старомлинівка – це вже фактично опорний пункт росіян по другій лінії оборони”, – каже Олександр Коваленко.
За словами експерта, таким чином можна з цього зробити висновок, що головний опорник окупантів у цій локації він, м’яко кажучи, у дуже цікавому становищі вже опиниться найближчим часом.
Якщо розглядати в цілому нинішню ситуацію на фронті, за словами Коваленка, на Південному плацдармі, яким на його думку є не лише Запорізька область, а й частина Донецької, загальний задум дій СОУ, був очевидний з самого початку настання і очевидність задуму, говорила про чітке планування дій.
Очевидно, що завданням підрозділів першої хвилі було не тільки прорвати смугу забезпечення, яку так просто, з ходу прорвати не можливо, але й виснаження ресурсів окупантів на цій ділянці. І результат цих дій відзначався вже в другій половині червня, коли РОВ пустили в хід резерви.
Минулого тижня було розпочато процес розпакування стратегічного резерву РФ. Крім того, реалізується відчутніший процес перекидання підрозділів ДВ “Дніпро” в Запорізьку область, зокрема 56 ДШП. Утримати оборону окупанти намагаються заповнюючи оборону якомога більшою кількістю м’яса.
При цьому, маючи кількісну перевагу, а також ведучи оборонні дії, РОВ не можуть утримувати оборону. Парадокс? Українські захисники у меншій кількості та з обмеженими можливостями, наприклад, відсутність повноцінної авіаційної компоненти, продавлюють та розширюють плацдарм. Які ж висновки?
Крім виснаження РОВ, минулого тижня відбулися дві події на Південному плацдармі, які “певно-корінним чином вплинуть на динаміку” тут. Це, очікуване звільнення одного дуже важливого села, і захід Сил оборони в інше дуже важливе село.
Таким чином, можна говорити про те, що на одній із локацій СОУ не лише впритул підійшли до основної лінії оборони загарбників, але почали процес неминучого звільнення одного з їхніх опорників у другій лінії оборони. На іншій відкрилася пряма дорога до одного з опорників.
Важливо розуміти, що цей процес відбувся практично одночасно, що також говорить про плановість процесу і вкотре підводить до думки про контрольованість ситуації та безпосередню ініціативу СОУ на даних плацдармах, де найближчим часом може початися інтенсифікація.
Крім того, не варто забувати про регулярний вогневий вплив СОУ на критичну логістику Півдня, яка починає підривати рівень забезпечення передових підрозділів окупантів. Ефективність забезпечення помітно знижується, також відзначається підрив системи управління.
Щодо східного плацдарму Коваленко зазначив, що після провалу в кидку на Лиман і наступу на Борову командування РОВ вирішило рушити на Куп’янськ. Цілком очевидний і очікуваний крок від загарбників. І це було передбачено нашим Генштабом.
Російське командування, схоже, вирішило із Куп’янська зробити другий Бахмут. По-перше, їм потрібна бодай якась видимість руху вперед. По-друге, вони намагаються відтягнути ресурси українського угруповання з півдня на Схід, щоб зменшився тиск на оборону, що їх тріщала по швах. А тому – Куп’янськ останній шанс РФ і справді може стати другим Бахмутом, як пастка, що витягує ресурси ворога, виснажує його і не дає перерозподіляти їх на інші напрямки.
