Сили оборони України проводять локальні контрнаступальні дії на Авдіївському напрямку. Є певні успіхи – за два тижні наші воїни просунулися більш як на кілометр.
Про це заявив начальник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш. Він виступив в ефірі телеканалу “Ми – Україна” вранці в неділю, 18 червня
Загалом ситуація на цій ділянці фронту контролювана, хоча Авдіївка й перебуває під постійним вогнем із боку окупантів. Щільність ворожих обстрілів останнім часом збільшилася.
Барабаш заявив, що захисники України мають “певні успіхи” на північ від Авдіївки. Наші воїни ведуть невеликі позиційні контратаки.
За словами чиновника, будь-яку можливість на контратаку, навіть найменшу, Сили оборони використовують. “Жодного, навіть найменшого шансу, вони не втрачають”, – запевнив він.
Поки що просування не видно на карті (наприклад, DeepStateMap), проте за останні два тижні наші Герої просунулися вперед на трохи більше одного кілометра, підкреслив Барабаш.
Своєю чергою майор 103 бригади ТрО, депутат Львівської облради Олександр Ганущин переконаний, що в режимі наступальних дій, а саме розвідки боєм, є низка локацій, де Збройні сили дуже активно “прощупують” ворога на найближчих підступах. Є деокуповані населені пункти, але це ще далеко не очікуваний і розрекламований російськими воєнкорами і особисто путіним той наступ, який мав би звільнити левову частку територій і наблизити нас до перемоги в цій війні.
Це дійсно розвідка, ми вивчаємо ситуацію: чим володіє ворог, як працюють і реагують його тили, як реагують його резерви. Але зрозуміло, що при цьому в нас також є свої успіхи. Зокрема, є успіхи на Бахмутському напрямку, де потрохи з флангів ЗСУ починають затискати російське угруповання, яке ще залишається у майже вщент розбитому місті. Але наші позиції дозволяють дуже активно стріляти по них з артилерії. Це з одного боку.
З іншого боку, на півдні, як я вже сказав, кілька напрямків розвідки боєм дають результат, є вже і деокуповані населені пункти. Але є вже також і результат у знищенні окремих ліній логістики, окремих ліній і штабів ворога. Це не компʼютерна гра, важко, щодня треба враховувати і розраховувати не лише власні сили, а й те, що може проти тебе зробити ворог. Тому швидких рішень, швидких успіхів не буде. Але однозначно перемога буде за нами.
Одна з дуже робочих версій, яка обговорюється в українському експертному середовищі, полягає в тому, що росіяни знищили Каховську греблю, викликали при цьому величезну техногенну катастрофу – причина її не лише в тому, що вони боялися форсування Дніпра, а й у тому, щоб на якийсь короткий час власні резерви, які там перебували в обороні, тримали лівий берег річки Дніпро, достатньо укріплені позиції, частину яких уже позмивало, перекинути на інший напрямок. Така версія робоча дійсно є. Вона розраховується і вивчається не лише експертами – нашими й міжнародними – а й нашим Генштабом. Дійсно, на кілька тижнів вони отримали для себе, я би сказав, якесь додаткове підсилення.
Але знову ж таки, це все – внутрішнє підсилення. Це умовно 10-15 тисяч осіб, яких перемістили з лівобережних позицій на південь Запорізького напрямку. Очевидно, що це не додаткові 15 тисяч російського війська, які надійшли б в Україну. По суті, особливо баланс не змінений. Змінена лише концентрація, і то на окремих напрямках. Тому для якихось бойових дій, їхньої якості чи просування Збройних сил України це насправді не так вже й багато важить.
В коментарі Апострофу він звертає увагу, ми зараз перебуваємо в стадії, яка називається “розвідка боєм”. Це наступальні дії, але це не той наступ, як собі уявляють люди з американських фільмів чи фільмів про Другу світову війну. Це дещо інше. Спочатку ворога треба деморалізувати, знищити його забезпечення. Це буде щось набагато ближче до умовно Херсонської операції з деокупації, ніж те, як було з Харківською. Можливо, люди як максималісти, хочуть все й одразу…
Взагалі, ми всі хочемо все й одразу, але так не буде. Ворог сильний. Спочатку треба “розмʼякшити” його позиції, максимально знизити можливість для постачання, розкрити всі його резерви, зробити хаос в його тилах. Тоді наступальна операція може бути успішною. Це складна математика, для цього люди закінчують серйозні академії, вчаться на історичних прикладах і не тільки. Тому швидких рішень не чекаємо, але невпинно просуваємося вперед.