Прихильникам Порошенка не пробачать те, що вони називали інших українців за “не те” голосування “малоросами” та “недоукраїнцями”.

Один з лідерів студентської “революції на граніті” 1990 року, громадський діяч Олесь Доній вважає, що акції протесту, які відбулися 1 грудня в Києві і які з легкої президентської руки називають “державним переворотом”, не можуть перерости в новий Майдан.

Про це він сказав 2 грудня у прямому ефірі ток-шоу “Право на владу” на 1+1.

За його словами, так званий “переворот” вулиці, в якому найбільше проявили себе ультраправі та праві організації, нічим не загрожує владі.

Так само він скептично оцінив участь в протестній акції виконувача обов’язків президента України, голови Верховної Ради у 2014 році Олександра Турчинова, який виступав на мітингу. На його думку, Турчинова компрометує злочинна бездіяльність при здачі Криму.

“Хто буде з Турчиновим виступати разом і з ним йти пліч-о-пліч?” – риторично запитує Доній.

Не мають шансів зібрати Майдан, за його словами, ті політичні сили та організації, які підтримують колишнього президента країни Петра Порошенка, оскільки вони надто різко критикували інших українців за “не те” голосування, називаючи їх “малоросами” та “недоукраїнцями”.

“Кілька тисяч чоловік. Але Майдан не збереться. Не зберуться люди разом із “порохоботами”, поки ті не усвідомлять, що вони були неправі, що вони ображали інших українців”, – вважає Доній.

Варто зазначити, що нещодавно Олександр Турчинов на телебаченні розповідав про той страшний день для Майдану, коли горіли Профспілки, і беркута ледь не захопили протестний табір. Звучали сентенції про те, як він відчував на сцені жар палаючих наметів, як по ньому працювали снайпери.

Як пише Андрій Тарасенко на своїй сторінці у фейсбук тепер оцей “герой Майдану”, що робив фото з беркутами, з грейдера зупиняв праведний гнів майданівців, подавав позов на протестувальників за спротив режиму, бігав по лідерам протестних груп за договарняками, пише про свою визначальну роль у боротьбі з головою партії регіонів, яку сам і створив.

На що розраховують ці діячі? Що за вісім років усі учасники протестів вимерли? Чи просто на стандартну двух місячну електоральну пам’ять?

Шкода, що українці бачать тільки дихотонію влада/опозиція. Прикро за фанатів цих політиків, бо керуються не власним розумом, а “політичною доцільністю”. Так Україну не здобудемо, панове порохоботи.

Щобільше ситуацію не оминув увагою і Владимир Фесенко.

На своїй сторінці у фейсбук він зазначає, що хоч пристрасті з приводу 1 грудня начебто вляглися. Можна спокійно поміркувати: що ж це було? Що сталося? А нічого не сталося. Ні «держперевороту», ні революції.

Багато шуму та нічого. Ажіотаж був великий, зокрема після заяви Президента про підготовку «держперевороту». А в результаті відбулася банально-звична, і не дуже численна (за нашими мірками) антипрезидентська акція. Політичний «вихлоп» виявився мінімальним. Як хтось дуже їдко пожартував у Мережі: «Найкоротша безстрокова акція».

Проте на Банковій явно побоювалися цієї акції. Звідси і велика кількість поліції цього дня, і превентивно-профілактичне попередження про підготовку «держперевороту» з відповідним сигналом на адресу Ахметова. І противники Зеленського начебто всерйоз готувалися до своєї акції протесту. Але нічого особливого не сталося. Чому?

Можливо, емоційна заява глави держави про «держпереворот», хоча б частково мала певний профілактичний ефект. Хтось вирішив не ризикувати й не влазити в авантюри, хтось раціонально вважав, що зараз (особливо на тлі російських загроз) не час для нових «майданів». Напевно, у багатьох опонентів та критиків Зеленського не було симпатії та довіри до організаторів цієї акції. Навіщо грати у чужу гру? Але, найголовніше, не було масової підтримки цієї акції.

І вкотре підтвердилася давня істина – революції та «держперевороти» за анонсом не відбуваються. Тим більше у такій країні як наша. Найсерйозніше в Україні відбувається несподівано.