Нещодавно стало відомо, що перший президент України Леонід Кравчук після операції, яку йому провели в кінці червня, знаходиться на реабілітації в Німеччині.
Про це повідомив виданню Obozrevatel художник Сергій Поярков, якого також прооперували в київському Центрі серця.
“Кравчук ось недавно лежав недалеко від моєї палати – поїхав до Німеччини на реабілітацію”, – сказав Поярков.
Операцією самому Пояркову керував відомий кардіохірург Борис Тодуров.
На сьогоднішній день стали відомі нові деталі його перебування закордоном. Як уточнює Telegram-канал Політика країни, станом на понеділок, 6 вересня, Кравчук перебуває в реанімації клініки в німецькому Мюнхені Munich university clinic.
За даними близького кола оточення першого президента, з Кравчуком на місці постійно перебуває його онук. За словами джерела, йому стало дещо краще.
“Він частково прийшов до тями, йому роблять різні аналізи і дослідження, щоб зрозуміти як він потрапив у стан коми. І головне – які шанси на повне відновлення. Наскільки мені відомо, він прийшов до тями, дізнається свого онука, але говорити не може”, – розповів співрозмовник.
Зазначимо, що 24 серпня 2021 року Україна святкувала 30 років Незалежності. Як відбувалася у 1991 році підготовка до цієї історичної події, як реагували українці та політики та чи були ризики силового розвитку подій з боку керівництва Радянського Союзу. Про реакцію США, важкі перемовини з Борисом Єльциним та Михайлом Горбачовим в інтерв’ю сценаристу проєкту “Колапс. Як українці зруйнували Імперію Зла”, історику Олександру Зінченку розповідав перший президент України Леонід Кравчук. Зйомки проходили в той час, коли операція для президента лише планувалась.
«Коли я вчився у Москві в Академії суспільних наук при ЦК КПРС — це були 1968-1969 роки, — вперше я мав можливість зануритись в архіви, де історія викладалася безпосередньо за допомогою оцінок, письмових і усних резолюцій Лєніна, Сталіна. І там, у Москві, я зрозумів, що далі так жити неможливо. Але як жити, я не знав. Україна і раніше боролася за незалежність, але ця боротьба була дуже такою, ну не масштабною, і не принесла, найголовніше, наслідків». – стверджував колишній президент.
Та додавав:
Остаточно я зрозумів, що Україна зможе проголосити незалежність, коли я переговорив з усіма областями, усіма керівниками, і коли почув думки у Верховній раді, партійні думки, опозиційні думки, думки моїх колег, я зрозумів, що підстави або база для прийняття цього документу є. Але повірити, шо це буде 346 голосів “за”, я не вірив у це.
Все могло бути, ми знали про це, ми ж не могли переконливо говорити, шо Рада вже вся патріотична. У Верховній раді на початку її скликання було 375 комуністів, 375. Із 450-ти. Тобто навіть парламентської більшості не було. І як повернеться ситуація, вже там були різні комуністи, були вже націонал-патріоти, були, але ж формально це було так. І розвернутися ситуація могла по-різному. Я це знав. Тому й ми й не так швидко діяли, шоб негайно поставити питання на голосування. Поки я не переговорив особисто з керівниками всіх областей, нікого не інформувалося.