Попри всі істерики Кремля, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну білоруська армія відмовлялася бути залученою до бойових дій. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко телефонував Володимиру Зеленському. Так “батько” пообіцяв, що його військові у війну не втрутяться.

Не вдалося переконати Путіну Луку і зараз, про що повідомив представник Головного управління розвідки Міноборони, Андрій Юсов.

 «У залученні безпосередньо білоруської армії до агресивної загарбницької війни проти України, сухопутних операцій Путін не дійшов», — говорив Юсов в ефірі телемарафону.

Однак Кремль вже тривалий час використовує Білорусь для відволікання українських сил та резервів, створюючи додаткові точки напруги.

Водночас Білорусь пішла на зміну воєнної доктрини, зазначають аналітики і видання. То чи є загроза для України з боку північного сусіда?

Норма нової воєнної доктрини Білорусі, яка визнає напад на союзників як напад на саму країну, повторює статтю 5 Вашингтонського договору НАТО: у випадку, якщо будь-яка з держав–членів Альянсу потрапляє під збройний напад, усі інші без винятку члени Альянсу вважатимуть цей акт насильства збройним нападом на них усіх і вживатимуть усіх заходів, які вважатимуть за доцільне, щоб допомогти члену Альянсу, який зазнав нападу.

Єдиним союзником Білорусі є Росія, з якою створено наддержавне утворення — Союзну державу. На території Білорусі розгорнуто регіональне угрупування військ РФ та РБ зі спільним командуванням.

Необхідно чекати на фінальний варіант нової воєнної доктрини Білорусі, але навіть зараз здається, що у Путіна з’явилась можливість залучити білоруських військових до війни в Україні. Ймовірний обстріл території Бєлгородської чи Курської областей Кремль може офіційно визнати нападом на територію РФ, що, в свою чергу, має викликати відповідь Білорусі.

Однак за словами полковник запасу ЗСУ Олега Жданова, не варто очікувати від Білорусі відповіді у форматі зобов’язань, схожих на 5 статтю НАТО. Він вважає, що така формулювання — це не більше, ніж формальна фраза для офіційного документа.

 «З появою ядерного озброєння у Білорусі зʼявилася необхідність внесення змін до воєнної доктрини. Це стандартна формальна фраза, для документів такого рівня та характеру. Тобто якщо союзники за нас, то й ми за союзників. Путін уже давно будує своє анти-НАТО на базі ОДКБ, проводять постійні наради, спільні навчання», — говорить експерт.

За інформацією командувача Об’єднаних Сил ЗС України генерал-лейтенанта Сергія Наєва, на території Білорусі наразі перебуває близько 1 800 військовослужбовців РФ.

При цьому, на північному напрямку противник створив та утримує угруповання загальною чисельністю близько 20 тисяч осіб. Згідно з офіційними даними, чисельність Збройних сил Білорусі складає 75 тис. осіб, з яких близько 20 тис. — цивільні.

Від початку російського вторгнення в Україну у 2022 році білоруська армія знаходиться в стані постійних навчань. Умовних 50 тис. військовослужбовців є значним посиленням для російської армії, але вони можуть становити загрозу Силам оборони України.

За словами Олега Жданова, наразі Лукашенко бажає підвищити свій міжнародний статус, показати, що тепер він є частиною розширеного клубу країн з ядерним озброєнням.

З свого боку, Кремль демонструє, що він може забезпечувати своїх союзників таким озброєнням. Проте Олег Старіков зауважує, що досі неясно, чи має Лукашенко ключі до використання тактичного ядерного озброєння, яке розмістив Путін.

Згідно з Договором про нерозповсюдження ядерного озброєння, пряме передавання такого озброєння заборонене, але допускається розміщення без права використання.