Рахунок кинутих на полі бою в Україні загиблих російських військових іде на тисячі. Про це сьогодні, 12 квітня, в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий.
За його словами, у поведінці російських окупантів відсутня гуманітарна складова щодо своїх військових.
“Відповідно військовослужбовці або тим більше колишні “зеки” — це абсолютно “гарматне м’ясо”, якому вони не ведуть рахунку особливо. Єдине, що можна звернути на це увагу, якщо є нестача особового складу. Це єдине, що їх турбує. Тому я думаю, що рахунок на цих полях іде на тисячі. І коли тільки буде можливість у відносно мирних умовах проводити ідентифікацію, я думаю, що світ жахнеться, побачивши ці поля, всіяні окупантами”, — сказав Череватий.
Він також зазначив, що в холодну пору року російські військові знімали одяг із вбитих, оскільки в мобілізованих у РФ було дуже погане забезпечення.
“Їм уже не до прикмет, коли особливо в холодну пору нічого одягнути, вони самі роздягали, коли забирали тіла своїх убитих товаришів. Вони самі забирали одяг, тому що не особливо у них весело з цим, з поставками”, — сказав Череватий.
Спікер також додав, що сама по собі російська форма дуже неякісна, сильно програє порівняно з українською формою. У реальних бойових діях з’ясувалося, що вона горить, не тримає тепло тощо.
При цьому Череватий наголосив, що в російської окупаційної армії ударною силою є особовий склад, який малими групами намагається прорвати українську оборону. При цьому росіяни щодня зазнають величезних втрат на фронті.
“Якщо вони не знайдуть можливість оновлювати свій особовий склад, то буквально в середньостроковій перспективі, у кілька місяців, може, просто все закінчиться”, — вважає спікер.
У місті Бахмут Донецької області на сьогодні склалася найважча ситуація в зоні бойових дій, оскільки там сконцентрована найбільша кількість сил і засобів противника. Росіяни намагаються максимально зруйнувати місто, особливо його багатоповерхівки, оскільки їм складно просуватися і вести бойові дії в цих умовах. Для цього окупанти застосовують авіацію, артилерію. Місто продовжують зрівнювати із землею. Про це сказав військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.
За словами експерта, вкотре війська РФ не досягли успіху в самій межі міста, по вулиці Чайковського. І не змогли перерізати залізничні колії вокзалу. Хоча бої там відбуваються досить запеклі, каже Коваленко.
“Позиції переходять із рук у руки практично не те щоб щогодини. Кожні лічені хвилини може відбуватися зміна ситуації по лінії зіткнення. Але за останні три дні в Бахмуті російські окупанти не змогли якось серйозно просунутися. Здебільшого тривають позиційні бої за збереження логістики та відсутності передумов для оперативного або тактичного оточення міста”, — зазначив оглядач.
Не менш гарячою точкою, за його словами, залишається місто Авдіївка. Але там бої відбуваються переважно в польових умовах.
“Причому в цих боях беруть участь насамперед перший і другий армійські корпуси так званих “ЛНР” і “ДНР”. І вони не мають достатнього ресурсу для компенсації своїх втрат, наприклад, як російські регулярні війська. Своєю чергою, коли Пушилін (“глава” самопроголошеної “ДНР”, — ред.) звертається за наданням йому десантури російської з технікою, то отримує відмову”, — зазначив гість ефіру.
Не менш складна ситуація і в Мар’їнці Донецької області, яку російські війська вже повністю зруйнували.
“Мар’їнка — місто, якого практично вже не існує. Це просто випалена земля. І, проте, росіяни там не можуть просунутися, не можуть узяти під свій контроль цю площу, територію, назвемо це так, тому що містом складно назвати цю місцевість. І їхні вилазки здебільшого полягають у проникненні в зону контролю Збройних сил України, відзнятті там якогось відео, яке підтверджує, що вони нібито просунулися. А буквально через кілька хвилин їх накривають мінометним вогнем або артилерійським, і вони відходять”, — зазначив Коваленко.
Експерт нагадав, що Мар’їнка завжди була гарячою зоною починаючи з 2014 року.
“Чому саме Мар’їнка? Окупантам бачиться постійно, що для них відкривається якесь “вікно можливостей” на найбільш гострих ділянках і напрямках. Це була завжди гаряча ділянка. Але після того, як у районі Авдіївки вони побачили це “вікно можливостей”, почали тиснути більше на Авдіївку. У них все закінчилося, м’яко кажучи, таким посереднім результатом”, — резюмував Коваленко.
