Будь-які реформи під час передвиборчих перегонів віддають популізмом. Тому що саме в цей час назовні випливають кричущі теми, нагальні запитання, на які політики намагаються дати відповіді, замість того, щоб їх вирішити протягом строку перебування на посаді. Цьому завжди щось заважає. Натомість нічого не заважає декларувати й закликати до змін в момент потреби акумуляції електоральної маси. Так заведено, що крик і галас домінують у момент, коли треба привернути до себе увагу, а не змінити щось по суті. Зрозуміло, що реформа МВС, яке в суспільстві відлунює негативними асоціаціями і гидкими визначеннями, нагальна. І давно. Але при цьому ми вже звикли, що навіть саме слово «реформа» в нашій країні означає щось поверхневе, несистемне. Бо можна змінити назву, перепорядкувати чиновників, навіть звільнити їх, але як вичавити із держслужбовців гени хабарництва, кумівства, зловживання становищем тощо? Країна, яка не бажає відмовитися від своєї порочної суті, при цьому хоче змінити власне обличчя.
Міністерство внутрішніх справ декларує змінити суть системи з принципів «карати і кришувати» на «служити і захищати», чим видає черговий неякісний політичний месидж до загалу, якими і без того перегодували людей під час президентських перегонів з їхніми примітивними лозунгами. На моє запитання про те, яке емоційне враження викликає подібне формулювання із чотирьох слів, більшість респондентів іронічно скривилось і пов’язало їх виключно з політичною складовою, і аж ніяк не із змінами у відносинах суспільства та міліції, яку чомусь хочуть назвати поліцією. Зміна назви в даному випадку пояснюється тим, що міліція — рудимент радянських часів. Коли Путін перейменував міліціонерів на поліцейських, то, не звертаючи уваги на пояснення, люди асоціювали таку зміну не зі світовими визначеннями, а з історичними, тобто із царизмом. У нас така трансформація назв має, мабуть, відгукуватись із європейськими асоціаціями, а отже, «слоники» і «ластівки» начебто мають піти в небуття разом із словом «міліція». Нагадаю, що майже казкові слова «слоник» і «ластівка» в контексті правоохоронної системи в Україні мають дещо більш сумне забарвлення, пов’язане із засобами вибиття показів у підозрюваних.
Проект змін у системі МВС з’явився не вчора, а ще в травні, й передбачав кардинальні зміни в структурі правоохоронних органів. До опрацювання цього проекту було залучено відповідну експертну групу на чолі з Євгеном Захаровим, але про сам проект акцентовано заговорили саме зараз — під час розпочатих передвиборчих перегонів. 18 вересня міністр МВС Арсен Аваков оприлюднив на офіційному сайті міністерства коротку відеопрезентацію реформи, яка має торкатися стратегії розвитку органів внутрішніх справ України, концепції реформи МВС і деталізації за відповідними напрямами. Міністр закликає громадськість до участі в обговоренні цієї реформи. Але вже зараз видно, що її загальний знаменник зводиться до скорочення кадрів і більш чіткого розподілу функцій органів. Зокрема ОВС мають бути переформатовані в шість видів поліції — місцеву, адміністративну, карну, фінансову, прикордонну та військову. Проект передбачає, що МВС має забезпечувати державну політику у сферах правоохоронної діяльності, захисту конституційного ладу та територіальної оборони, міграційної діяльності, захисту кордону, цивільного населення та пожежно-рятувальної справи. Міністр внутрішніх справ має залишитися в ролі політичної фігури, тобто його зміна не впливатиме на очільників правоохоронних органів. Професійний сегмент останніх повинен спиратися на національну гвардію (військове формування), національну поліцію, прикордонну службу, міграційну службу та службу з надзвичайних ситуацій. ДАЇ, яке буде об’єднане з патрульною службою, позбудеться функцій реєстрації транспорту, видачі посвідчень водія й сфокусується лише на патрулюванні національних автошляхів. Окремою темою стоїть запровадження технічних засобів контролю за дотриманням правил дорожнього руху, що має унеможливити корупцію на дорогах. На місцевому рівні буде створено муніципальну міліцію, яка підпорядковуватиметься органам місцевого самоврядування та МВС. Її функції будуть обмежуватися контролем за правопорядком на вулицях і контролем за благоустроєм.
ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА
Мають бути скорочені та реорганізовані такі сектори міліції: Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю, транспортна міліція та ветеринарна міліція. У цьому моменті особливо варто звернути увагу на ГУБОЗ. Саме це знамените управління, яке стало у свій час уособленням боротьби із криміналітетом дев’яностих років, має особливий кадровий і практичний досвід у ліквідації особливо небезпечних елементів. Тема реформування, а фактично — ліквідації його, точилася задовго до Майдану. ГУБОЗ має спецпідрозділи, які, мабуть, випадково не потрапили під хрестик на представленні Авакова, а саме — легендарний підрозділ «Сокіл», бійці якого, зокрема, відзначились у затриманні та ліквідації одіозних «авторитетів».
Проект реформи передбачає ліквідацію всіх спеціальних підрозділів (останні потрапили під згадані хрестики на представленні). Назви останніх асоціюються в народі не стільки з охороною порядку, скільки із виконанням спецзавдань, які зрештою перетворилися на словесні подразники в суспільстві. Наприклад, став джерелом роздратування у громадян сумнозвісний «Беркут», який, як запевняють деякі політики, не мав права на існування взагалі, адже не був підпорядкований жодному закону. Замість цих спецпідрозділів буде створено єдиний універсальний спецпідрозділ швидкого реагування. Реформа МВС також декларує обов’язкову переатестацію працівників міліції, намагається запровадити вектори демократичного контролю за діяльністю останньої. Звісно, якісні зміни при цьому легко можуть бути затушовані перетасовкою старих кадрів, а не докорінною їх зміною. А саме не просто на скорочення, а й на зміну основного сегменту кадрів МВС чекає народ.
Основна біда всіх реформ, які намагалися запроваджувати в нашій державі, полягала в тому, що вони торкалися форми, а не суті. Чистка річок не змінює русла. Сам факт того, що міліцію таки прагнуть перейменувати в поліцію, натякає на косметичність, тобто на апеляцію до психологічних рефлексій, ніж до глибинних висновків у суспільстві. Чергова зміна назв. Громадськість видає запит на новизну? То буде їм поліція замість міліції. Чи не все одно, як називатися «менту», який витіснить іншого «мента»?
Скорочення штатів (а саме декларація цього наміру є основним посилом цієї реформи) немає ніякого відношення до корінних змін. Скоротити МВС, безумовно, необхідно, але цього недостатньо. Таке скорочення в усякому разі відбудеться навіть за рахунок тих міліціонерів, які покинули Україну із зони АТО, або переїхали до Криму, або навмисно залишилися на територіях, підконтрольних бойовикам. Накази про виведення міліції з території АТО торкалися не одразу всіх міліціонерів. Останню частину з них було виведено із зони АТО наприкінці липня, коли наші війська начебто мали розпочати вирішальну стадію зачистки теренів країни від терористів. До цього приблизно третя частина міліції залишалася на місцях і виконувала чисто формальні обов’язки. Фільтрація складу правоохоронних органів, зокрема на Донбасі, відбулася кардинальна. Воєнна ситуація оголила безліч вад у кадровому складі міліції. Найголовніше — чітко виявилися зрадницькі позиції в правоохоронній структурі. І за літо, принаймні на сході країни, де завжди спостерігалась особливо велика кількість криміналітету, міліцейські кадри було просіяно, так би мовити, природним шляхом. Не можна сказати, що те ж саме відбулося на інших теренах України. Як буде забезпечено фільтрацію складу міліції? На це в представленні є лише натяк — шляхом тестування. Тестування, зокрема на поліграфі, це дуже корисний елемент добору кандидатів на роботу в правоохоронні структури, але рисочок і тестових запитань занадто мало для того, щоб пересіяти міліціонерів (майбутніх поліцейських). Для відчутних результатів реформи потрібні більш кардинальні підходи в кадровому питанні, інакше така реформа з часом матиме зворотну інерцію й нівелює можливі позитивні зміни.
Член Експертної ради Олександр Банчук ще в травні зазначав, що головним завданням реформи є корінна зміна статусу міліції, а саме — з воєнізованого формування вона має перетворитися на службу з надання послуг, що гарантує безпеку та правопорядок. Але треба розуміти, що жодна реформа поки що не дасть відповіді на те, як примусити конкретного службовця сумлінно виконувати свою діяльність, дотримуючись прописаних у законі правил. Повноцінний контроль суспільства закостенілої системи наразі майже неможливий. Отже, будь-які представлення концепції наразі, на жаль, є лише оболонкою, доречної до виборів. Якщо ж відкинути всі політичні моменти й зосередитися на нагальному запиті суспільства в сфері реформування органів внутрішніх справ, то треба визнати, що лише грузинський досвід може дати відповідь на те, що треба робити в цьому напрямі. А це значить, що міністр, який нині веде активну політичну боротьбу, має налаштувати свою ж парафію проти себе. Та ще й у такий відповідальний в політичному сенсі період. На це, звісно, не піде ніхто. Не дарма Каха Бенукідзе — відомий грузинський реформатор — ще раніше з долею розчарування повернувся із Києва до Грузії.
«Ми не послухали порад європейських доброзичливців, які нам радили проводити реформи поступово, — сказав якось колишній міністр внутрішніх справ Грузії Вано Мерабішвілі. — Ми вчинили дуже грубо і за один день звільнили із міністерства 15 тисяч співробітників». Який самогубець зважиться на це в Україні? Тим більше — враховуючи попит на колишніх працівників силових структур у конфлікті на сході країни. Глибинні реформи потребують особливої політичної волі Кабміну, яку важко помітити. Коротке ж представлення міністром ВС майбутніх змін поки що звичайному громадянинові, окрім гасел, не дає надії на глибинну трансформацію цієї гілки влади, пов’язаної з примусом і порядком. Легко перетворити міліціонера на поліцейського, але що робити з «ментом»?
«РЕФОРМА МАЄ БУТИ ПО СУТІ, А НЕ ПО ФОРМІ»
