Ситуація на фронті складна, але локальні перемоги є, воювати є чим і є за що, переконують бійці.
Ситуація лишається напруженою як на Миколаївщині, так і на Херсонщині, але йти в наступ на окремих ділянках фронту росіяни вже не в силі, йдеться в ТСН.
Росіяни цілять по армійцях, але вони глибоко тут вкопались. На найближчих позиціях до окупанта бійці буквально бачать росіян.
Завдання хлопців – не дати росіянам пройти вперед і вижити. До артилерії, мінометів, танків хлопці вже звикли – цю зброю чути. Найгірше, коли стріляє танк, тихо і швидко. З боку окупованого Херсону він виїжджає з укриття, робить кілька пострілів і знову ховається.
«Хай під’їде хоча б на якийсь кілометр. NLAW стоїть, протитанк ще один – ця зброя облаштовується на близьку дальність. Воювати є чим», – кажуть хлопці.
Як воюють окупанти, боєць на псевдо «Арчік», показує на прикладі їхніх позицій, на якій не так давно намагався закріпитися в марші на Миколаїв. «Тікали швидко. Навіть БК не забрали. З втратами відійшов», – показує боєць.
Від броньованої машини десанту не лишилося майже нічого, а кущами розкидані запчастини танку. Свою машину окупанти намагалися вкопали в землю, але і тут відірвало башту. За шевронами зрозуміло, що тут була російська десантура. Оптичний приціл клеймований серпом і молотом зроблений в 69 року. І шоломами – зразка 50-х.
Брехня Кремля про Другу армію світу на полі бою виявилася всього брехнею. І там це зрозуміли, кажуть хлопці. Тактика ворога зрозуміла, поки ще мають далекобійні ракети – замість іти в лоб як на початку, окупанти безпорадно обстрілюють українські міста. Намагаються знищити тил.
«В наступ вони не підуть. Тому що вони на відкритій місцевості. Вони не воїни. Вони не йдуть на відкритій. Оце вони тіки накривають з танків, САУ, мінометів. Ну буває, що з АГСа трохи дістає. Приходиться по селам, вони знищують наш тил, наші сім’ї. Вони думають, що вони нас цим залякають, вони нас просто озлоблюють ще більше», – переконують бійці.
Тим часом, коли в рф закінчуються резерви, а військові масово пишуть відмови, щоб не воювати в Україні, наші ЗСУ добряче “тримаються”, даючи гідну відсіч ворогу. Зауважимо, з 24 лютого ЗСУ втратили лише один реактивний комплекс залпового вогню “Ураган” й жодного “Смерча” або ж HIMARS. росіяни намагаються “вполювати” всі три системи, вважаючи їх рівноцінними за значенням на полі бою.
Захист такої зброї планують начальники штабів з великим артилерійським досвідом, що мінімізує ризик їх втрати. Про це 24 каналу розповів військовий експерт Павло Нарожний.
Експерт запевнив, що у ЗСУ HIMARS отримали висококваліфіковані офіцери-артилеристи, які за роки війни навчилися бути фактично невидимими для ворога.
З червня втрачено 0 установок HIMARS. У нас були системи реактивного вогню “Смерч” і “Ураган”. Згідно з моїми даними, з початку війни ми втратили 1 “Ураган”. Це аналогічна система по цінності для ворога, за якими полювали. Система HIMARS охороняється набагато краще, ніж охоронялися “Смерчі” й “Урагани”,
– пояснив фахівець.
За його словами, цей вид РСЗВ прикривають декілька видів ППО, а також велика кількість піхоти з різноманітним озброєнням.
“Це дуже серйозна система захисту. Крім того, вони ніколи не “кучкуються” й не стоять по декілька одиниць поруч. Теоретично, можлива втрата однієї-двох одиниць HIMARS, але це не буде критичним для нас, якщо таке відбудеться”, – вважає Нарожний.
HIMARS – високомобільна артилерійська система і персонал комплексів знає, як правильно її використовувати, щоб не бути знайденим окупантами.
