Під час візиту до Вашингтона міністр оборони України Олексій Резніков провів зустрічі з очільником Пентагону Ллойдом Остіним, високопосадовцями Білого дому та Держдепу.

В інтерв’ю голові Української служби “Голосу Америки” Мирославі Гонгадзе, Резніков розповів про очікування від США, поділився своїми оцінками ймовірності нового нападу Росії а також перспектив членства України в НАТО. Заяву передаємо дослівно.

Сполучені Штати є стратегічним партнером України, нещодавно під час візиту президента Володимира Зеленського в Сполучені Штати було підписано рамкову угоду про співпрацю. Тому ми очікуємо на реальну підтримку США перед лицем серйозної загрози агресії з боку Російської Федерації.

За 8 років війни ми звикли, коли міжнародна спільнота продовжує висловлювати стурбованість, занепокоєнння. Якщо взяти “вокабуляр” 1939 року коли існувала Ліга Націй і Гітлер почав вже завойовувати країни і почалась так звана “дивна війна”, то спочатку був той самий лексикон.

Здивованість, стурбованість, занепокоєння не працюють.

Будівля Кремля має дуже високі та товсті стіни, і вони давно вже не чують занепокоєння, а до певного рівня санкцій виробили імунітет. Вони реагуватимуть лише, якщо ця війна буде дуже дорого коштувати і стане невигідною. Тільки такі рішучі кроки, в тому числі з боку Сполучених Штатів як провідної світової країни, можуть їм це продемонструвати.

Ми вдячні, що був візит відповідної посадової особи ЦРУ в Москву, пані Нуланд (Вікторія Нуланд, заступниця держсекретаря США – ред.) була в Москві. Думаю, ці сигнали Кремль отримує. Відкрита політика Вашингтона дає більше впевненості іншим столицям Європейського Союзу.

До речі, на цій посаді моя перша зустріч була з міністром оборони Об’єднаного Королівства, який відвідав Київ, а вже через два дні я полетів до США.

І голос Бориса Джонсона ми декілька днів тому почули. Він чітко сказав, що Європі треба обирати: або газ, або Україна. Якщо, не дай Боже, проти України буде агресія, постраждає вся Європа, бо стане очевидним, що Європа незахищена.

Однак мені б хотілось бачити більше такої солідарності, більше рішучості.

Хто точно розуміє всі ризики – це країни Балтії та Польща. Це наші найближчі друзі. Вони так само в свій час були під окупацією Радянського Союзу і я маю надію, що ця хвиля занепокоєння не заради самого занепокоєння, а заради реакції, почне працювати і в Європі.