Україні треба боротися за вступ у НАТО незалежно від появи інших оборонних союзів. Про це 9 липня, у 25-ту річницю підписання Хартії про особливе партнерство НАТО й України, заявив експрезидент Леонід Кучма, який підписав документ від України, його процитувала у Facebook прессекретарка Дарка Оліфер.

“Сьогодні теза про нейтралітет, здається, знята з нашого порядку денного. Своїми воєнними злочинами, своїми нелюдськими методами ведення війни її зняла сама Росія. Україні потрібен військовий союз – очевидно, сподіваюся, для всіх”, – сказав Кучма.

Експрезидент України наголосив, що систему континентальної безпеки поки що розглядають лише теоретично, а Україні союзники потрібні вже зараз.

“Ідея військового союзу України, Великобританії, Польщі та країн Балтії, як на мене, прекрасна й гідна якнайшвидшого втілення, але все ж вона не може гарантувати повноцінної відсічі тотальній агресії зі сходу, якщо Росія мобілізує весь свій потенціал по людях і “залізу”. Це по-перше. По-друге, є питання щодо майбутнього цього проєкту після відставки з поста прем’єр-міністра Великобританії його автора, нашого справжнього друга Бориса Джонсона. І головне, ця справді достойна ідея не повинна стати для нас замінником інтеграції безпосередньо в НАТО”, – пояснив він.

Кучма відповів на ймовірні претензії до “нерішучості та боягузтва НАТО стосовно війни в Україні” зустрічним запитанням: “А чому ж тоді країни НАТО не бояться допомагати Україні? Адже майже вся військова допомога надходить до нас саме від них”.

“Насправді тут знову парадокс: дистанціювання НАТО як організації від нашої війни, бажання уникнути втягування у прямий конфлікт із Росією, що означатиме третю світову війну, свідчить не про боягузтво Альянсу, а про його відповідальність. Не лише перед людством, а й перед власними членами, яким НАТО гарантує безпеку. Так, є в НАТО така прикра для нас нерівність. Друзів – таких, як ми, – в Альянсі підтримують чим тільки можуть. Але своїм – абсолютно гарантують”, – сказав він.

Експрезидент робить висновок, що Україні “потрібно й надалі наполегливо прагнути стати в Альянсі “своїми”.

“Я абсолютно впевнений, що альтернативи прагненню до НАТО і, зрештою, приєднання до Альянсу в нас просто немає. Як, до речі, немає її й у самого НАТО, якщо він хоче повноцінно та успішно протистояти тій силі, яку нарешті визначив як найбільшу загрозу для себе. За оцінками багатьох експертів, українська армія стає однією з найпотужніших на континенті й найбільш боєздатною”, – заявив Кучма

За його словами, “не на порожньому ж місці народжуються жарти про НАТО, який уже сам хоче приєднатися до ЗСУ”.

“В України і НАТО – один ворог. І це означає, що ми маємо бути заодно. Що для всіх на Заході нарешті має бути зрозуміло: без України стабільна, гарантована система безпеки цивілізованих країн просто неможлива. А значить, Україна має стати її невід’ємною та необхідною частиною”, – наголосив Кучма.

Нагадаємо, другий президент України Леонід Кучма оприлюднив звернення до українців щодо повномасштабної війни Росії проти України, завершивши його назвою своєї книги “Україна – не Росія”.

“За все своє довге життя я ніколи не відчував стільки гордості, болю та гніву, як за ці дні. Хоча інколи здається, що і наша земля, і наші серця палають у вогні вже не 15-й день, а цілу вічність.  Що вже цілу вічність росіяни бомблять Харків і Чернігів, Суми та Київ, Житомир та Миколаїв. Я лишаюся вдома, в Україні, тому що всі ми на рідній землі, іншої немає. І боронити її ми будемо до самої перемоги всі разом. Без поділу на партійні колони, без особистих інтересів та старих чвар. Об’єднавшись навколо Прапора, Армії, Президента.  Україна – не Росія. І ніколи не стане Росією. Не дочекаються. Ми вже перемагаємо. І цього не зупинити. А на адресу РФ скажу лише, що приєдуюсь до слів моїх співвітчизників, які в один голос кажуть: будьте вы прокляты”, – висловився Кучма.

 Кучма сказав, що пишається “надлюдською мужністю” воїнів ЗСУ, самовідданістю волонтерів і згуртованістю всіх громадян.

Другий президент у зверненні згадав також про знищення російськими окупантами Ірпеня, Бучі, Ворзеля, облогу Маріуполя та бомбардування російською авіацією пологового будинку в місті.