Представник так званої “ЛНР” Ольга Скобцева пропонує Україні замінити в гуманітарній підгрупі ТКГ з Донбасу Галину Третьякову на підслідного Віктора Медведчука, проти якого висунуті звинувачення в держаній зраді.
За повернення до Тристоронньої контактної групи кума Путіна Віктора Медведчука самопроголошені «республіки» навіть готові видати Україні трьох полонених жінок.
Фігуру Медведчука-переговорника, якого Служба безпеки України звинувачує, зокрема, у сприянні діяльності терористичної організації, представники терористів з ОРДЛО називають «професійною та договороспроможною».
Наразі Медведчук, згідно з санкцією суду, перебуває з електронним браслетом під цілодобовим домашнім арештом. Стаття передбачає до 15 років позбавлення волі.
У той же час раніше в ЗМІ, з’являлась інформації про те, що замість Кравчука очолити українську делегацію в Тристоронній контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі може соратник Медведчука – Сергій Льовочкін.
Нагадаємо, що Очільник української делегації Тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації на Донбасі Леонід Кравчук проходить лікування в Берліні і ще не повернувся до роботи в ТКГ після операції на серці.
На запитання Як перебування Льовочкіна на чолі ТКГ може вплинути на публічну позицію ОПЗЖ, політолог Вадим Денисенко вказує, що Ніяк.
“Якщо Льовочкін погодиться на цю гру (а раніше він не прагнув публічності, яку передбачає посада керівника української делегації в ТКГ), то буде намагатися стати головним переговорником з РФ не лише по Донбасу. Найважливіше пам’ятати, що це вирішується, на жаль, не у Києві, а в одному кремлівському кабінеті. І ще про те, що Льовочкін знаходиться з Медведчуком приблизно останні півтора року в досить жорсткому конфлікті. А Путін дуже важко розстається зі своїми людьми. І, незважаючи на те, що Медведчук втратив вплив у Кремлі, він все одно залишається кумом російського президента.
Тут більше йдеться про моральний аспект, якщо можна вжити це словосполучення у випадку з Путіним. Очевидно, що Медведчук і Льовочкін для нього розмінні монети, і жодних серйозних впливів на ситуацію у цих людей не буде.
Якщо ж говорити про Льовочкіна як головного переговорника з Росією, то виникає тема газу і, безумовно, питання корупціонування вищих ешелонів української влади, характерне для всіх періодів розвитку України”, зазначає експерт.
Водночас варто зазначити, що Висловлювання одіозного народного депутата Іллі Киви про своїх соратників по партії ОПЗЖ з так званої “газової” групи є проявом глибокого партійного конфлікту.
Про це йдеться в матеріалі “Апострофа”.
Внутрішні чвари в партії мали місце буквально з перших місяців альянсу (багато в чому вимушеного) Юрія Бойка, Сергія Льовочкіна, Віктора Медведчука і Вадима Рабиновича, що долучився до них.
Фракція ОПЗЖ в парламенті розділена на дві групи: Бойко-Льовочкіна (в ЗМІ фігурують як “газовики”) і група Медведчука-Рабиновича, в яку входить Ілля Ківа.
Формально кожна група має рівну кількість партійних “акцій”. Ключові рішення приймаються стратегічною радою партії, що складається з чотирьох осіб: Бойко, Льовочкін, Медведчук і Рабинович. Після того, як пан Медведчук отримав санкції РНБО і низку кримінальних справ, “газовики” опинилися в більш вигідному становищі.
Зараз, як відзначають спостерігачі, група Льовочкіна-Бойка почала тіснити Медведчука на регіональному рівні.
“Гучні заяв Іллі Киви – лише зовнішній прояв глибокого внутрішнього конфлікту. Зараз близько 80% ситуації в партії контролюється групою Льовочкіна-Бойка. Віктора Медведчука відсторонили від тих регіонів, які він раніше контролював. Ми бачили, що коли почався наступ на Медведчука і його телеканали , “Інтер” їх особливо не підтримав. Партія діє виключно в медійному просторі. Вуличної активності немає. Навіть на підтримку Медведчука”, – зазначив у розмові з “Апострофом” політолог Віталій Кулик.
