Контрнаступ на Херсонщині відрізняється від тої ж операції на Харківщині. Все через географію. Українське командування обрало ефективну тактику на цьому напрямку. Про це 24 каналу розповів військовий експерт Петро Черник. За його словами, обидва регіони надзвичайно сильно відрізняються. Збройні Сили на Херсонщині діють дуже правильно – поступово виснажують ворога, знищуючи логістичні ланцюжки.

Як наголошує Черник, Харківщина – це “мережа” лісів, куди можна сховати техніку і людей, та так звана “низька” річка – в деяких місцях може проїжджати важка техніка.

Херсонщина – степ та величезна річка Дніпро із багатьма розгалуженнями. Щоб її форсувати, потрібні понтони або баржі, а це зручні цілі для артилерії.

Тому ЗСУ обрали іншу тактику, ніж на Харківщині. Тут вони помаленьку закидають “вогневий зашморг” навколо ворожого угруповання та методично розбивають логістичні ланцюжки.

На мій погляд, єдина правильна філософія на Херсонщині – це облога. Ніякого лобового штурму, поки противник ще б’ється, бути не може,– наголосив Черник.

Збройні Сили України вичікують, коли російські окупанти будуть настільки виснажені, що не зможуть вести бойові дії. Коли для загарбників настане вибір – або знищення, або полон. Тоді й почнуться великі контрнаступальні дії ЗСУ на цьому напрямку.

Зазначимо, що Збройні сили України нав’язують противнику свою ініціативу та змушують його перекидати свої резерви та сили на правий берег Херсона. Окрім того українська армія методично знищує ланцюжки постачання окупантів. Якщо такий розвиток подій збережеться надалі, ЗСУ можуть звільнити Херсон найближчими тижнями. Про це Новини.LIVE сказав Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці.

Ми говорили про це ще до оцінок Інституту вивчення війни. Наші війська нав’язують свою ініціативу та змушують противника перекидати резерви та сили на правий берег. Окрім того ЗСУ методично знищують його ланцюжки постачання, пороми, пантони тощо, через що вони поступово виснажуються, — сказав Кузан.

Проте, за його словами, цей процес не одномоментний, а поступовий, бо окупанти досы дістають резерви з інших шляхів. Але цього вже недостатньо, аби вони почувалися впевненими.

Для їхнього виснаження потрібен час, їхня оборона поступово обсипатиметься. Підрозділи ЗСУ не стоять на місці і не просто обмінюються артилерійськими ударами, а йдуть вперед і відвойовують населені пункти. Якщо ця ситуація збережеться — а на сьогодні немає передумов, щоб вона не зберіглась — тоді правобережне угрупування російських військ посиплеться, — сказав Кузан.

У свою чергу експерт Центру з питань стратегії і безпеки Скоукрофта і полковник ВПС США у відставці Джастін Конеллі допустив, що мобілізація, яку оголосив Путін, може стати прикриттям для російського відступу з півдня України. Він зауважив, що в Херсонській і Харківській області російська армія зазнала великих поразок в останні кілька тижнів. На Херсонському напрямку зараз тактично найкращим рішенням для Росії було б вивести свої війська на південь за Дніпро, щоб спробувати закріпитися на позиціях там, де можливості для оборони кращі. Хоча з політичної точки зору цей крок може бути не зручним, оскільки такий маневр був би схожий на відступ.

Однак, необхідність тренувати і озброювати нових солдатів в ході мобілізації може дати Путіну прикриття для проведення такого відступу і консолідації сил на півдні. Він може використати мобілізацію як виправдання замість тактичної реальності, – вважає експерт.