Україна опинилася на небезпечній розтяжці: що задумав Лукашенко.

На зустрічі з президентом Франції наш президент прокоментував погрозу Лукашенка припинити постачання енергоресурсів в Україну.

Відповідь полягала в тому, що Білорусь більше втратить від зупинки торгівлі з Україною. У 2021 році український експорт в Білорусь склав 1,5 мільярда доларів США.

При цьому білоруський експорт в Україну – 4,8 мільярда доларів. Отже в грошовому вираженні Білорусь дійсно втратить більше. Особливо враховуючи, що експорт в Україну – це 12% всього білоруського експорту.

Але білоруські погрози полягали дещо в іншому – не просто припинити торгівлю, а припинити продаж енергоресурсів. Напевно, мова йшла про бензин та дизель.

І по суті цих погроз наш президент нічого не відповів, тому що відповідати нічого. З 4,8 мільярда доларів білоруського експорту в Україну 2,4 мільярда – це товари 2710 позиції Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності – “нафта і нафтопродукти з вмістом нафти 70% і більше”.

Загалом весь український імпорт за позицією 2710 у 2021 році склав 5,6 мільярда доларів США, тобто доля Білорусі – 42%. Якщо цей імпорт зупиниться, варто подивитись, у кого ще ми закуповуємо нафтопродукти: можливо, переорієнтуємося на них.

Влітку минулого року фахівці Українського інституту майбутнього зазначали:

“За останні 15 років Україна суттєво погіршила рівень імпортної залежності від постачальників нафти та нафтопродуктів. Національні виробники покривали виробництво лише 49% від обсягів споживання бензинів, 15% дизпалива та 20% зрідженого газу. В Україні залишився лише один великий нафтопереробний завод, який працює, – Кременчуцький”.

Контролює нафтопереробний завод група “Приват”, з якою пов’язана мало не половина чинного меморандуму України з МВФ: від ухвалення стратегії повернення активів банків до звітування Офісу генпрокурора про хід розслідувань проти колишніх власників банків. Не кажучи вже про санкції та кримінальні справи у США проти бенефіціарів групи.

Тому, навіть відмовившись від імпорту нафтопродуктів, ми опинимось в ситуації можливої монополії. В групі “А-95” зазначають, що після зупинки імпорту з Литви доля Росії та Білорусі в імпорті нафтопродуктів складе 85%.

Є надія на польський концерн Orlen, але поставки потрібно починати з нуля. А поки влада перебуває на розтяжці між поганим варіантом і ще гіршим.

Як і в ситуації з газовою незалежністю, для ліквідації залежності від імпорту нафтопродуктів потрібна системна кваліфікована багаторічна робота.