Україна не хоче Будапештського меморандуму 2.0, умови якого щодо гарантій безпеки не були виконані. Такий документ Київ точно не підпише. База гарантій безпеки для України містить озброєння, продовження санкцій проти РФ і фінансову підтримку. Про це в ефірі одного з телеканалів заявив заступник голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв.
Так, за його словами, документ, який буде підписаний між Україною та іншими гарантами її безпеки, має мати конкретні юридичні наслідки і конкретні механізми запуску консультацій, а потім запуск цих гарантій.
“І якщо ми говоримо про формат, наприклад, Kyiv Security Compact (Київський договір про безпеку), який був запропонований і розроблений групою Єрмака – Расмуссена як варіант, як рамковий договір з іншими нашими гарантами, то він містить у собі три основні пункти. Це — озброєння, зокрема й інвестиції в наше озброєння, наш ВПК для створення самостійних видів або самостійного створення зброї. Продовження санкцій і фінансова підтримка. Тому що зараз ми здебільшого нашого бюджету залежимо від партнерів, тому що вони покривають дуже багато соціальних виплат, у той час як усі наші податки йдуть на утримання армії. Ось це три основні пункти. Це те, що може бути базою”, — сказав Чернєв.
Він зазначив, що у світі є різні варіанти і різні підходи до гарантій безпеки.
“Наприклад, Тайвань або Південна Корея мають набагато ширші гарантії безпеки. Вони непублічні, але передбачають, зокрема, й участь у бойових діях з боку Сполучених Штатів у разі загрози цим двом державам. Тому навряд чи ми, звичайно, отримаємо такі гарантії безпеки від Сполучених Штатів. Але щонайменше розраховувати на закріплення формату “Рамштайн” із переведенням його з добровільної функції в обов’язкову через такі гарантії, цілком ми можемо”, — каже голова постійної делегації України в ПА НАТО.
Крім того, як повідомив Чернєв, є позиція і побажання Києва, щоб 4-та стаття НАТО (яка передбачає, що сторони можуть проводити консультації в разі, якщо одна з них заявить про загрозу територіальній цілісності) поширювалася і на Україну.
“Для того, щоб проводилися дійсно консультації в разі ескалації, і далі ухвалювалося рішення на рівні НАТО, як діяти всьому Альянсу спільно, всім членам цього Альянсу. Щодо ради, вона дає нам більше повноважень і більше інститулізує нашу роль в Альянсі, тому що рада передбачає ще й структуру. Не просто комісія, яка в нас зараз є Україна — НАТО, яка збирається просто на рівні перших осіб або на рівні міністрів оборони. Рада передбачатиме структуру, яка за напрямками займатиметься конкретними питаннями інтеграції, технічними питаннями інтеграції України в НАТО. І більш швидко розв’язувати ці питання, знову-таки, будучи присутнім у самій штаб-квартирі. Це важливо. Це де-факто інтеграція України в НАТО для того, щоб якомога швидше потім де-юре закріпити це політичним рішенням”, — розповів Єгор Чернєв.
Він також зазначив, що Після завершення розв’язаної Росією війни можна очікувати на вступ України до НАТО.
“Коли я кажу про кроки, які повинні зробити або про які ми просимо, з двох сторін вони повинні йти. Це така дорога з двостороннім рухом, що НАТО йде назустріч Україні, і Україна в НАТО. Зрозуміло, що після того, як буде завершена ця війна і буде, звісно, наша перемога, тільки тоді ми можемо розраховувати на членство України в НАТО”, — сказав він.
Разом із цим, на думку Чернєва, за цей час Україна може зробити багато домашньої роботи, не чекаючи на момент набуття членства, паралельно з контрнаступом ЗСУ і звільненням тимчасово окупованої Росією української території.
“Саме про це ми говоримо. І ці пункти, які теж були закладені і в декларацію Парламентської асамблеї НАТО і які ми очікуємо побачити у фінальному комюніке на саміті. Наприклад, створення Ради Україна — НАТО або підтвердження всеосяжного цього пакета допомоги, яка нам допоможе перебудовуватися на стандарти й принципи НАТО. А Рада Україна — НАТО, з якої трансформується комісія, дасть змогу створити вже підрозділ у цій раді, який буде відповідати за конкретний кожний напрямок і більше дозволятиме нам інтегруватися де-факто до НАТО для того, щоб після нашої перемоги минуло зовсім небагато часу, і необхідно було тільки ухвалити політичне рішення нашим партнерам. А не ще якісь технічні розв’язувати питання. Ось про це ми й говоримо. Ось про це якраз-таки, я сподіваюся, що це буде закріплено, про ці кроки буде проговорено і закріплено у фінальному комюніке на саміті у Вільнюсі”, — резюмував голова Постійної делегації України в ПА НАТО.
