Влада вирішила підняти податки для українців, щоб поповнити державний бюджет “зайвими” мільярдами.

Нагадаємо, що вчора Кабмін зважився на впровадження в Україні регресивної шкали для єдиного соціального внеску і збільшення ставки збору з гірничорудних підприємств. На думку чиновників, таким чином вони зможуть отримати для бюджету додаткові 10 мільярдів.

Це і близько не закриє дефіцит Пенсійного фонду, який за найоптимістичнішими прогнозами досягне до 2019 року близько 166,5 млрд. Грн, але хоч трохи полегшить навантаження на бюджет країни.

Популярне: Від 200 гривень і вище: Вже з 1 грудня на українців чекає нове подорожчання

Заяви про несправедливість вже існуючої шкали ЄСВ звучать часто. Адже максимальна сума зарплати, на яку нараховується єдиний соцвнесок, складає 15 розмірів мінімальної зарплати для працездатних осіб. При мінімалці в розмірі 3 723 грн максимальний ЄСВ становитиме 12 286 грн з будь-якої суми – хоч з 55 тис. Грн, хоч з одного мільйона.
 
Відзначається, що шкала ще не запрацювала, адже законопроект ще повинні прийняти в Раді. Але певні нюанси вже відомі: з зарплати до 25 мінімалок Контакти (93 075 грн) повинна сплачуватися діюча ставка в 22%, а на великі суми вона «регресує», тобто знижується:

  • 20% із зарплати до 70 мінімальних зарплат (260 610 грн),
  • 17% з зарплати до 150 мінімалок (558 450),
  • 15% з зарплати до 200 мінімалок (744 600 грн),
  • 10% з зарплати до 270 мінімалок (1 005 210 грн),
  • 5% з більш високих зарплат

Експерти, у свою чергу, вирішили не протестувати проти нових податків.

“Думка вилучити частину коштів у тих, хто і так легально працює, досить здорова з точки зору наповнення державної скарбниці. З тих, кому корпорації платять їх в білу, вони не будуть нічого занижувати”, – зазначила аналітик Олександра Томашевська.

Але найголовніше, що запропонований Кабміном законопроект передбачає кримінальну відповідальність за невиплату ЄСВ, ПДФО та військового збору, адже такого в Україні ще не було. Згідно з чинним законодавством, кримінальні справи можна було відкривати лише за невиплату зарплати (стипендії).

Проте, банківські установи все одно рідко з цим грали, і зазвичай ставили на перше місце податки: спочатку відправляли відрахування (з виплачуваних окладів) в ПФУ, а потім вже зараховують людям зарплату на зарплатну картку.

«Людям, які працюють з землею, наприклад, можуть зарплату виплатити з каси або віддати продуктами без сплати до бюджету податків. Податки не сплачуються, а й відповідальності за це немає, адже зарплата за фактом видається співробітникам за виконану роботу. Новий же законопроект все посилює », – заявила Томашевська.