Ймовірно, скоро ТЦК прийде з повістками і в Раду. Представниця фракції «Слуга народу» заявляє, що вона виявила лише один випадок, коли народний депутат був залучений до служби в Збройних Силах України.

«Досліджуючи сьогодні питання воюючих нардепів я знайшла один(!) випадок мобілізації народного депутата в ЗСУ. 1 з 400. Всі інші не є офіційно в штаті військових частин. Отже, у нас з 400 більше ніхто не воює», – зазначила нардепка.

Її увагу привернула діяльність депутата від партії «Голос» Романа Лозинського, який у жовтні 2021 року уклав контракт на призначення служби в Збройних Силах України в резерві, конкретно у 73-му морському центрі Спеціальних Операцій.

За відомостями, які надала нардепка, 7 березня (ймовірно, 2022 рік), Лозинський взяв участь у добровільній мобілізації і навіть був відзначений відзнакою «Золотий Хрест» від Головнокомандувача ЗСУ. Проте у вересні 2023 року він вийшов зі служби.

«Як таке можливо? В профілі повно професійних фото у формі. За моїми даними, отримував подвійне грошове забезпечення: як нардепа, так і військовослужбовця. НАЗК навіть щодо цього написало розʼяснення. Загалом Роман відмовився коментувати свою мобілізацію-службу-демобілізацію», – зазначила нардепка.

На додачу вона опублікувала скрін-пояснення Лозинського, датований вереснем, де він стверджував, що не був демобілізованим. Щодо інших нардепів, які стверджували, що воювали, нардепка у коментарях пояснила, що ніхто з них, зокрема Роман Костенко, який є полковником СБУ, не були мобілізовані.

Додамо, серед чинних депутатів ради до лав ЗСУ з перших днів війни пішли такі нардепи як: Роман Костенко, він же секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки, військовий досвід парламентар має від 2014 року, служив у зоні АТО і входить до числа «кіборгів» — захисників Донецького аеропорту.

Після повномасштабного вторгнення РФ брав участь в обороні Миколаєва, а також у звільненні Снігурівки.

Його колега Роман Лозинський крім політичної діяльності є матросом Сил спеціальних операцій ЗСУ, тож теж із перших днів пішов на фронт.

До Збройних Сил України доєднався і Сергій Рудик, 2014 року був волонтером, 2022-го костюм теж замінив на камуфляж. Вже згодом депутат зізнався, що ще 2021 року підписав контракт резерву першої черги, за яким, у разі війни, зобов’язувався прибути до територіального центру комплектування, тож після голосування в Раді поїхав до Печерського військкомату.

У перші місяці повномасштабної війни деякі політики, як от нардеп Володимир В’ятрович і колишній голова парламенту Андрій Парубій долучалися до оборони столиці у лавах ТрО.

Є серед військовослужбовців з Верховної Ради і жінка. Це народна депутатка Людмила Буймістер. На її думку взагалі-то кожен військовозобовʼязаний чоловік і жінка мають вміти захищати себе, свою сімʼю та країну.

Більше серед нардепок тих, хто на війні втратили коханих людей. Біда торкнулася родини Ольги Стефанишиної: на Чернігівщині, рятуючи людей, від ворожого снаряду загинув її чоловік Богдан, учасник Територіальної оборони.

Серед інших жінок у раді, є такі, що активно волонтерять, як-от наприклад Яна Зінкевич. Вона створила батальйон парамедиків «Госпітальєри», який займається евакуацією з поля бою поранених українських військових.

Ще більше імен можна назвати серед депутатів місцевих та обласних рад, які пішли на фронт.

Не минає звісно й без тих, хто від мобілізації ухиляється. Водночас в Україні не скасовано “бронь” для народних депутатів, продовжують і ухвалюватися закони, через які все більше чоловіків підпадають під мобілізацію. Тож палка з двох кінців. З одного — це негативно впливає на моральний дух українців, з іншого, не слід забувати, що рішення у Верховній Раді не можуть ухвалюватися без необхідного кворуму. А часто ці рішення пов’язані і з підтримкою Збройних Сил України.