Щодо російського газопроводу “Північний потік-2” фактично все вирішили. Україна ймовірно отримає від Німеччини вибір компенсації.

Мовиться про інвестиції в енергетичні структури, гарантії газового транзиту після 2024 року та реакція Німеччини на чергову агресію Росії проти нашої держави. Про це в ефірі 24 каналу розповів експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

За його словами, Європейський Союз, зокрема Німеччина, мають вплив на державу-окупанта. Адже ЄС – це великий ринок для російських товарів. Їхня торгівля останні роки тільки збільшилась.

“В Німеччини є важелі впливу на Росію. Але чи змінять вони ситуацію, навіть якщо їх впровадять, це інше запитання”, – наголосив експерт.

Крім того, як він відзначив, Росія енергетично залежить від Євросоюзу. Тобто в Німеччини та інших країн залишаються важелі впливу на державу-агресора щодо енергетичного співробітництва.

Німеччина з одного боку, не хоче нашкодити собі і втратити на “Північному потоці-2” гроші та робочі місця, а, можливо, і репутацію. З іншого боку, є лобі, яке виступає проти добудови газопроводу.

“Попри це, сторони завжди схильні шукати компроміс більше, ніж йти у конфронтацію. Здавалось, це очевидно упродовж 7 років”, – відзначив Куса.

Він зауважив, що скоріш за все, питання “Північного потоку-2” і його подальший вхід в експлуатацію, пов’язаний зі спробою західних партнерів вивести Україну та Росію на якийсь компроміс.

“Їм тепер буде вигідно, щоб Україна і Росія поліпшили свої відносини. Відтак “Північний потік-2″ можна буде не чіпати”, – додав експерт.

Нагадаємо, нещодавно Володимир Зеленський заявив, що Україна потребує гарантій стабільного газопостачання у разі запуску “Північного потоку-2”. І йдеться не про короткі терміни, а близько 10 – 15 років.

Внутрішнього газу, який має Україна, не вистачатиме. Таку заяву Володимир Зеленський зробив на всеукраїнському форумі “Україна 30. Гуманітарна політика”.

Володимир Зеленський зазначив: Україні потрібно “орієнтовно 10 – 15 років гарантій забезпеченості стабільним газопостачанням для населення”. Усе тому, що обсягів видобутку українського газу недостатньо.

Газопостачання – це левова частка держбюджету, яку Україна отримує за транзит. Якщо зникнуть ці 2 мільярди гривень, їх доведеться звідкись компенсувати.

“Два мільярди – а частину цих грошей ми витрачаємо і на інфраструктуру, і на нашу армію, і на зміну енергетичної інфраструктури України. Звідки брати ці гроші?” – риторично спитав глава держави.