Співголова Соціал-демократичної партії Німеччини Ларс Клінґбайль вважає, що в питанні вступу України до Євросоюзу його країна може взяти на себе лідерство, аби у Брюсселі не відкладали це питання, коли воно постане.
Про це він заявив у інтерв’ю Die Tageszeitung.
«Коли справа дійде до політичної підтримки, Німеччина може взяти на себе лідерство в ЄС. І переконатися, що цей вступ не відкладається брюссельською бюрократією. Але також зрозуміло, що існують чіткі критерії для вступу», – зазначив він.
Відповідаючи на запитання про військову допомогу Україні, політик зазначив, що Німеччина є третім найбільшим спонсором після США та Британії.
«Шольц і Байден дуже тісно координують свої дії. У Рамштайні ми почали надання додаткової військової підтримки на 1,1 млрд євро. Час для стриманості, безумовно, минув», – пояснив він.
За словами Клінґбайля, він не боїться ядерної загрози з боку путіна.
«Я не боюся. путін нас не залякає, – сказав він. – Візит Олафа Шольца до Пекіна та його дії разом з Джо Байденом на саміті G20 сприяли значному зменшенню ядерної загрози. путін зрозумів: якщо він перейде цю межу, то втратить важливих союзників, таких як китайці».
Лідер партії підкреслив важливість надання зброї Україні, хоча канцлер Шольц, який теж представляє СДП, «виключив можливість постачання винищувачів на дуже ранній стадії».
«Україні потрібна зброя, а також відвоювання території для переговорів, які зрештою відбудуться», – додав він, наголосивши, що путін повинен вивести свої війська, у тому числі й з Криму.
Проте вирішувати, коли починати переговори, має Україна, додав Клінґбайль.
Водночас на переконання міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, Україна вийшла на фінішну пряму у виконанні рекомендацій Єврокомісії і очікує на її позитивну оцінку, що уможливить початок переговорів щодо вступу країни до ЄС до кінця року.
Про це міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив під час онлайн-виступу на Раді міністрів закордонних справ ЄС.
“Ми маємо високі очікування від саміту Україна-ЄС 3 лютого та спільного засідання уряду України та Коледжу ЄС напередодні саміту. Ми розраховуємо на відчутні практичні результати обидвох подій”, – заявив очільник МЗС.
Кулеба зазначив, що Україна фіналізує виконання рекомендацій Єврокомісії та розраховує на позитивну доповідь Європейської комісії цієї весни.
“Ми переконані, що передвступні переговори мають початися якнайшвидше після виконання Україною рекомендацій та позитивної оцінки Єврокомісії. Україна докладає максимум зусиль і я переконаний, що ми маємо почати передвступні переговори до кінця 2023 року”, – сказав міністр.
Своєю чергою представник України при ЄС, посол Всеволод Ченцов переконаний, що наш шлях євроінтеграції – унікальний. Ми вже втиснули в один рік те, що держави проходять роками чи десятиліттями. Відповідно, Єврокомісія також вимушена створювати нові інструменти, шукати нові рішення. Зараз Європейська комісія готова зробити такий звіт щодо України.
– На сьогодні цю ідею про членство України в ЄС підтримують усі. Чому? Тому що нарешті стало зрозуміло, що Україна – це цінність для Європейського Союзу.
Навіть у тих країнах, які ми називали скептиками, які ще рік тому сумнівалися у нашій відповідності Копенгагенським критеріям – це ті ж Нідерланди, Швеція, Данія тощо, – у суспільстві рівень підтримки України у районі 70-80%. А підтримка України згодом конвертується у підтримку ідеї членства України в ЄС.
Та навіть держави-скептики не виступають проти принципово. Їхнє застереження полягає у тому, що процес має бути credible – змістовний, надійний. Наше основне завдання – довести, що ми серйозно ставимося до процесу свого вступу і що мета нашого членства, у тому числі – зміцнити Європейський Союз, зробити його сильнішим.
Наша секторальна інтеграція вже відбувається. А разом з тим, як українське суспільство, бізнес відчуватимуть результати європейської інтеграції, динаміка тільки наростатиме.
Але нас цікавить Україна: як ми можемо прискорити свій вступ.
Але прискоривши – забезпечити його якість.
Зараз у Євросоюзі змінюються підходи до розширення. Якщо раніше країна проходила ці складні етапи, штучно створені, щоб уповільнити перехід від одного до іншого – то на сьогодні я відчуваю, що може бути взагалі переглянуто підхід до самої концепції розширення.
У нашому випадку підготовка до членства буде щільно пов’язана з процесом реконструкції і відновлення України. Відповідно, сенсу затягувати ці процеси я не бачу, підсумував посол України.
