В Україні середній борг за комуналку на сім'ю досяг 3,7 тис. грн. У сумі це більше 55 млрд грн на всіх споживачів. Постачальники все частіше звертаються до судів, у результаті недобросовісні споживачі втрачають майно, отримують заборону на виїзд за кордон і навіть можуть позбутися житла.

Як українців карають за борги і коли можуть забрати житло.

Головне:

  • постачальники комунальних послуг масово судяться з українцями, які накопичили 55 млрд грн боргів;
  • у недобросовісних клієнтів забирають телевізори, мікрохвильові, одяг;
  • щоб за борг із комуналки забрали квартиру, три роки щомісяця потрібно накопичувати по 2,3 тис. грн боргу.

"Штрафують" і забирають телевізори

"Не створюйте собі додаткових витрат! Платіть вчасно", – йдеться на сайті постачальника тепла в Хмельницькому. Мовляв, той, хто не заплатить, може потрапити у реєстр боржників, "чорний список" на виїзд за кордон, а також позбутися своєї власності. А коли суд все-таки зобов'яже заплатити, крім боргу доведеться віддати ще декілька тисяч гривень "штрафу" (судовий збір, 3% річних, інфляційне коригування).

Найбільше боргів українці накопичили за опалення і гарячу воду. Щоб хоч якось стимулювати споживачів їх погашати, постачальники масово подають у суд на боржників. Тільки за цей рік у судовому реєстрі зареєстровані десятки подібних справ. І найчастіше "служителі Феміди" займають сторону підприємств.

Популярное:  Можно не платить? Газовики рассказали, что делать с указанным в новых платежках долгом

За борг можуть забрати будь-який предмет розкоші: телевізор, мікрохвильову піч, комп'ютер і т. д. Після візиту виконавчої служби в квартирі може залишитися взуття, яке зношена більш ніж наполовину, холодильник, зимовий одяг. Решту закон дозволяє забирати й продавати на торгах.

Комунальні послуги – такий же товар, як гречка та хліб. Але якщо забрати з магазину крупу і не заплатити не вдасться, то з комуналкою така можливість є. Вимкнути опалення в окремій квартирі неможливо, також технічно складно перекрити воду чи газ.

Тарифи ростуть, а неплатників найчастіше ніяк не карали. Це призвело до рекордного зростання боргів за комуналку. За даними офіційної статистики, вони становлять понад 55 млрд грн. Постачальники комунальних послуг фізично не встигають судитися з усіма недобросовісними клієнтами й найчастіше обмежуються "виховною роботою".

Приблизно 4,5 млн сімей (а це майже кожен третій споживач) оплачують комуналку з субсидією. Боргів у них немає, якщо не платити, то "комунальну знижку" просто заберуть. Решта 2/3 українських сімей або не відповідають вимогам для оформлення знижки, або через високі доходи взагалі не подавали заяву. Тобто платити вони в більшості випадків можуть. Але не платять.

У будь-якому будинку чи не кожна десята квартира – з боргами. До того ж не платять навіть мешканці елітних будинків. Проти найжорсткіших неплатників постачальники звертаються у суд. І, як показує практика, вдало виграють позови.



Для прикладу, декілька тижнів тому "Київтеплоенерго" відсудило у боржника 34 тис. грн. У цю суму входить індекс інфляції, 3% річних та витрати на суд. Тобто, фактично, крім боргу заплатити доведеться ще декілька тисяч гривень. Офіційно пеня в Україні ще не введена, однак у той же час у судах суму боргу можна збільшувати.

Судячи з даних із реєстру, подібні позови поширені по всій країні. Найчастіше споживачі програють і змушені платити. Юрист Олександр Плахотник нагадує: термін позовної давності в Україні становить три роки. Тобто через суд можна стягнути борг з комуналки тільки за 36 місяців.

"Але це не означає, що решта боргу прощається. Він залишається, його будуть вказувати в платіжках. Але стягнути в суді не зможуть", – пояснює Плахотник. Правда, і тут є певні особливості. В одній із компаній-постачальників пояснили: в суд проти споживачів подають у найостаннішу чергу. Перед цим їм пропонують реструктуризувати борг. Тобто домовитися, що боржник щомісяця виплачуватиме певну суму, наприклад, 500 грн у рахунок боргу. Якщо ж він підпише договір, але виконувати його буде – питання вирішать через суд.

 

Така ситуація, наприклад, зовсім нещодавно трапилася в Донецькій області. Місцевий постачальник тепла підписав зі споживачем договір реструктуризації боргу на суму 9366 грн. Але після той платити відмовився. Борг збільшили з урахуванням "інфляційних втрат", також до суми додали 3% річних (668 грн) і судовий збір у розмірі 1762 грн. У результаті сума зросла на декілька тисяч гривень.

До речі, юристи зазначають: якщо підписати договір реструктуризації не за три роки, а за весь період несплати, фактично, ви визнаєте свій борг. Тоді, згідно 264-ю статтею Цивільного кодексу, термін позовної давності "анулюється".

За комуналку можуть забрати навіть квартиру

Виконавча служба має право заарештувати і продати на аукціоні в рахунок боргу практично будь-яке майно: одяг, взуття, посуд, меблі, техніку, автомобіль і так далі. Все це "добро" продадуть через електронні борги, а виручені кошти спрямують у рахунок сплати боргу.

В окремих випадках виконавча служба має право забрати навіть квартиру. "Якщо у відповідача не буде реальний коштів для погашення заборгованості, суд може накласти стягнення на майно. Іншими словами, забезпечити реалізацію на аукціоні квартири й сплату боргу за ЖКП", – пояснив експерт із питань ЖКГ Андрій Нікончук.

Правда, в законі "Про виконавче провадження" є певне обмеження. Квартиру можна забрати і продати в двох випадках. Перший – якщо у боржника є інше житло. Другий – якщо сума боргу перевищує 20 мінімалок. А це понад 83,4 тис. грн. З огляду на те, що борг рахують за останні три роки, для арешту єдиної квартири в середньому щомісяця потрібно накопичувати 2,3 тис. грн боргу.

"У 2016-му був гучний випадок із арештом житла в Луцьку. Тоді був борг 50 тис. грн. За тієї мінімальної зарплати цієї суми цілком вистачало на те, щоб стягнути єдине житло. Взагалі це не те, щоб рідкісні випадки, це швидше винятки. Знаю, що подібна ситуація була в Одеській області. Найчастіше, коли вже є рішення суду, виконавці домагаються повернення боргу дуже швидко", – розповідає Плахотник.

Координатор житлових програм Тетяна Бойко зазначає: далеко не всі боржники з комуналки – сім'ї, які дійсно потребують допомоги і не можуть платити за спожиті послуги. "Це просто люди, які вважають, що для них немає правил, що вони можуть собі дозволити", – розповідає Бойко.