Український уряд посилить в 2019 році свою фіскальну політику, щоб послабити інфляційний тиск на економіку. Відповідний прогноз міститься в свіжому ціновому звіті Нацбанку. Ним підтверджуються останні розрахунки Держстату: січнева інфляція на рівні 0,1% за місяць і 9,2% в річному вираженні.

«Державний бюджет на 2019 розроблений на основі досить консервативного макроекономічного прогнозу. Це проявилося в стриманому зростанні доходів і витрат порівняно з фактичними показниками 2018 року (10,6% та 12,8%, відповідно). Однак через високі темпи зростання витрат (порівняно з доходами), дефіцит розшириться порівняно з показниками 2018 року – до 2,3% ВВП, хоча первинне сальдо залишиться позитивним. При цьому ключові ризики сконцентровані в частині фінансування. Це стосується не тільки коштів від приватизації, але і запланованих обсягів залучень як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку», – відзначають в НБУ.

Популярне: Можна не платити? Газовики розповіли, що робити з вказаним в нових платіжках боргом

У його аналітиків виникають явні протиріччя. Вони розраховують на збільшення податкових надходжень до бюджету на 14,2% (порівняно з 2018 роком). І відзначають скорочення видатків на житлові субсидії: на 15,9 млрд. грн, до 55,1 млрд. грн. До речі, 20 млрд. грн. з цієї суми буде виплачено в готівковій формі.

Однак нацбанківців турбує збільшення в 2019 році видатків на фінансування Пенсійного фонду – на 17,4 млрд. грн. (до 167,5 млрд. грн.).

«Це пов'язано як із запланованою індексацією пенсій, так і з напруженим виконанням бюджету Пенсійного фонду в 2018 році. Протягом року фонд брав позики з єдиного казначейського рахунку для покриття розривів ліквідності, залишок непогашених позик склав 4,8 млрд грн на кінець 2018 року», – йдеться у звіті НБУ.

Це збільшення не єдине. Згідно з підрахунками центробанку, загальне збільшення витрат держбюджету-2019 склало 90 млрд. грн.

«З однієї сторони, такий обсяг дефіциту – помірний і відповідає вимогам МВФ (2,3% ВВП), з іншої – істотно вищий фактичного показника 2018 року. Крім того, на 2019-2020 роки припадають пікові виплати за зовнішнім державним та гарантованим боргами. А враховуючи значні обсяги розміщень ОВДП в 2018 році, серед яких переважали короткострокові папери, загальні фінансові потреби державного бюджету в 2019 році становитимуть 9,1% ВВП порівняно з 8,3% ВВП до 2018 року», – підкреслюють в Нацбанку.

Зрозуміло, значна частина боргових виплат буде здійснюватися за рахунок нових позик. У 2019 році влада розраховує позичити на зовнішньому ринку $5 млрд і вполовину більше на внутрішньому – 202 млрд. грн. Розміщення облігацій внутрішньої держпозики повинні перевищити минулорічні на 15,9%, і тому проводяться з запасом – їх загальний обсяг на 34% більший поточних виплат за ОВДП. Ймовірно, влада підстраховуються на випадок чергового провалу приватизації, збори за якою не виконуються вже довгі роки. А, можливо, частину залучень (валютних) будуть приберігати для зовнішніх виплат на випадок погіршення ситуації на світовому борговому ринку.

Єдина можливість хоч якось підстрахуватися і забезпечити виконання держбюджету з одноразовими виплатами за держборгом – це активніше збирати податки. Не тільки виконувати план по зборах, але й перевиконувати його. Наприклад, за рахунок детінізації і витягування всього неврахованого. Як саме все це буде робитися і що для цього буде робитися – в Нацбанку, звичайно, не повідомляють. Це справа ДФС. Однак прогнозують активізацію податкових і митних служб.

«За прогнозом НБУ, фіскальна політика в 2019 році буде дещо жорсткішою порівняно як з запланованими параметрами, так і з попереднім роком», – резюмується в звіті Національного банку.