В Україні з початку 2018 року проводиться монетизація субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, передає Корупція.Інфо
Влада робить акцент на тому, що заміна знижок при оплаті комуналки "живими" грошима дозволить мінімізувати корупцію в сфері ЖКГ. На початковому етапі монетизація торкнеться лише субсидії, що виділяються компаніям, які надають комунальні послуги населенню, але реформа матиме сенс тільки в тому випадку, якщо вона пошириться і на кінцевого споживача, вважають експерти. "Апостроф" розбирався, чи вистачить грошей у бюджеті на монетизацію житлових субсидій та чи дійсно вдасться з її допомогою побороти корупцію.
В Україні з початку 2018 року запущено монетизацію субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Поки що здійснюється перший етап монетизації – на рівні постачальників послуг ЖКГ.
Якщо на цьому етапі монетизація виявиться успішною, влада займеться підготовкою до її перекладу на рівень домогосподарств. На другому етапі будуть запускатися єдиний реєстр і база даних субсідіантов, третій має на увазі нарахування суми субсидії на персональний рахунок споживача.
Завдання монетизації
Сенс монетизації полягає в тому, що як постачальники, так і побутові споживачі отримуватимуть субсидії "живими" грошима, а не шляхом взаємозаліків, як зараз.
Сама ідея монетизації субсидій позитивна, вважають фахівці.
Так, експерт з соціальних питань Андрій Павловський переконаний, що монетизацію субсидій потрібно було вводити з самого початку.
"Як тільки їх ввели – з самого початку зробити в монетарному вигляді, видавати людям гроші готівкою. Тоді був би позитивний ефект, економія", – заявив він.
На думку голови Комітету економістів України Андрія Новака, монетизація субсидій сама по собі – хороший інструмент, але питання в тому, як вона буде побудована.
"Якщо це монетизація для кінцевих споживачів, то це – добре. Але чи не буде це монетизація для тих, хто в першу чергу надає відповідні послуги? Оскільки початкова ідея була в тому, що перший етап монетизації – це як раз монетизація для тих, хто надає послуги, а не для населення ", – сказав експерт.
Чи вирішить влада поширити монетизацію субсидій на кінцевих споживачів, поки невідомо. Робити висновки про успішність проведення першого етапу монетизації рано, вважають експерти, оскільки ще немає об'єктивних даних.
Побороти корупцію
В одному з недавніх інтерв'ю міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що монетизація субсидій на послуги ЖКГ є "важливим кроком для викорінення корупції". Однак чи вдасться владі досягти цієї мети?
"Як мінімум на це вони розраховують, тому що монетизація передбачає створення реєстру отримувачів, автоматичний обмін даними, і найголовніше – вона повинна прибрати так звані взаємозаліки між юридичними особами, які залучені в процес створення послуги, завдяки якій субсидії нараховуються людям", – сказав експерт в сфері ЖКГ Андрій Никончук.
На думку Андрія Новака, говорити про мінімізацію корупції можна буде в тому випадку, коли запрацює третій етап монетизації, тобто коли гроші прийдуть безпосередньо до споживача.
"Коли гроші доходять до кінцевих споживачів, а оплата здійснюється за лічильниками – за фактичним обсягом споживання, тут фактор корупції мінімізований", – зазначив фахівець.
Поки ж монетизація до людей не дійшла, і держава, по суті, субсидіює енергопостачальні компанії. "Гроші, минаючи населення, осідають на рахунках монополій. Виходить, що держава субсидує не населення, а олігархів", – пояснив Андрій Павловський.
Експерт також висловив побоювання, що монетизація субсидій може зупинитися і не просунутися далі першого етапу.
"Я боюся, що це буде чергова шахрайська схема, при якій люди знову нічого не отримають, а наближені до влади олігархи матимуть ще більше", – заявив Павловський.
Стимул до економії
Існує і ряд інших ризиків, пов'язаних з монетизацією. Переклад субсидій в монетарну форму, по ідеї, повинен стимулювати громадян економно користуватися наданими їм комунальними послугами.
"Люди будуть отримувати субсидію у твердій сумі. Ця тверда сума буде давати можливість або її витрачати на послуги, або економити за рахунок того, що вони не будуть повністю вибирати соціальний норматив, і тому у них хоч і ефемерно, але з'явиться можливість сприймати це як додаткове джерело доходу, – розповів Андрій Никончук. – Вони зможуть використовувати ці кошти на все, що завгодно – на хліб, на молоко, на ковбасу ".
Однак далеко не факт, що люди зможуть значно заощадити. Як зазначив Андрій Павловський, пов'язано це з тим, що уряд в останні роки скорочує норми соціального споживання (соціальні нормативи).
З іншого боку, існує ризик того, що деякі громадяни, отримуючи гроші в рамках субсидії, не платитимуть за одержувані послуги ЖКГ. Однак, передбачається, що неплатників будуть позбавляти права на отримання субсидії.
Людський фактор
Не секрет, що багато українців звертаються за субсидіями, свідомо занижуючи свої доходи. Відповідність умов життя одержувачів субсидій заявленим ними доходів повинні перевіряти соціальні інспектори, але сьогодні відповідний інститут неефективний, в зв'язку з чим в уряді розробляється новий законопроект, покликаний поліпшити ситуацію. Передбачається, що соціальні інспектори зможуть ходити по будинках і квартирах субсідіантов, щоб оцінити потребу громадян в субсидіях. Крім того, на допомогу інспекторам прийдуть аудитори, які будуть більш ретельно перевіряти дані про доходи та витрати людей, щодо яких виникнуть підозри.
І тут з'являється ризик, пов'язаний з людським фактором. "Звичайно, ризик існує – там, де є пряма взаємодія між людьми, існують суб'єктивні чинники", – вважає Андрій Нікончук.
Однак і в цьому випадку можливі зловживання з боку одержувачів субсидій. "Можна прописати масу людей, які реально не проживають, і таким чином розмити об'єктивну картину", – пояснив експерт.
Крім того, люди як і раніше будуть прагнути приховувати частину своїх доходів. Хоча офіційний дохід приховати не вийде, так як буде відбуватися автоматичний обмін між базами даних фіскальних служб. "Монетизація якраз і покликана мінімізувати можливі хитрощі – як з одного, так і з іншого боку", – резюмував Нікончук.
Чи вистачить грошей?
Ще одне важливе питання: чи вистачить державі грошей на виплати споживачам? Експерти вважають, що повинно вистачити, адже це будуть заздалегідь зарезервовані в бюджеті кошти. До того ж, якщо монетизація прийде безпосередньо до людей, то корупційна складова скоротиться – і виділені гроші по дорозі нікуди не "впливуть".
Однак викликає стурбованість значущість сум, які виділяються на субсидії. Якщо в 2017 році на ці цілі було виділено понад 61 млрд грн, то в бюджеті 2018 роки вже закладено понад 71 млрд грн. І не факт, що ця сума не буде збільшена – в серпні минулого року до держбюджету були внесені зміни, згідно з якими фінансування субсидій зросла на 14 млрд грн, або на 30%.
"Я боюся, що ще кілька років таких реформ – і ми будемо витрачати більше половини державного бюджету на роздачу субсидій", – заявив Андрій Павловський.
Число субсідіантов в Україні також неухильно зростає. Так, згідно з даними Державної служби статистики, у 2017 році житлові субсидії отримали 8,8 млн домогосподарств країни (включаючи тих, хто подав заяву в 2016 році), що на 1,13 млн, або на 14,7%, більше, ніж роком раніше.
Всього, за словами віце-прем'єра – міністра з питань регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, на сьогодні субсидії на оплату послуг ЖКГ отримують 65% українських сімей.
Разом з тим, влада сподівається, що кількість одержувачів субсидій буде скорочуватися – Геннадій Зубко раніше заявляв, що цього можна досягти за рахунок підвищення доходів населення і шляхом впровадження заходів енергоефективності. А якщо буде зменшуватися число субсідіантов, скоротяться і витрати на субсидії.
