Доброчесність такий же важливий критерій для служителів Феміди, як і професійність. Тому у 2016 році розпочалось оцінювання суддів, але щось пішло не так.

Про це йдеться у програмі “Честь і НЕчесть” на 24 каналі.

Спеціальний орган — Вища кваліфкомісія суддів – мала з’ясувати, чи відповідає кожен суддя в країні обом критеріям. Та зовсім скоро стало зрозуміло, що ВККС не збирається робити цього об’єктивно. Тому пізніше її склад розпустили.

Робота ВККС

За перші 2 роки оцінювання, кваліфкомісія рекомендували звільнити лише 144 судді із 1 627 оцінених, проігнорувавши численні висновки про недоброчесність від Громадської ради доброчесності.

Лише в незначній частині випадків, де порушення були особливо кричущими, кваліфкомісія врахувала їхній висновок та рекомендувала звільнити таких суддів. Та, звісно ж, останні не хотіли розлучатись із суддівськими мантіями та привілеями, і почали оскаржувати в судах рішення Громадської ради доброчесності про власну невідповідність критеріям доброчесності.

Як ОАСК “відбілював” репутації

Більшість із таких позовів подали до сумнозвісного Окружного адміністративного суду міста Києва, який очолює Павло Вовк. Проблема в тому, що адмінсуди мають розглядати лише спори з органами державної влади, який Громадська рада доброчесності не є.

Висновки про недоброчесність не можуть оскаржуватись. Вони є суб’єктивною оцінкою інформації з відкритих джерел.

Та це не завдало ОАСКу скасувати понад 60 висновків та “відбілити” репутацію суддів.

Як суддя Лозинська обійшла закон

Так, суддя Солом’янського районного суду міста Києва Марина Лозинська використала незаконно скасований ОАСКом висновок Громадської ради як підставу залишитись на посаді.

Що про неї відомо:

  • Лозинська — суддя Майдану, яка дозволила тримати під вартою учасника мирних зібрань.
  • Після 2014 року вона неодноразово їздила до Москви та Криму.
  • У жовтні 2019 року вона проходила кваліфікаційне оцінювання. Колегія комісії проігнорувала висновок ГРД та вирішила, що вона відповідає посаді.

За законом, через наявність такого висновку, цю відповідність має підтвердити не менше ніж 11 членів ВККС на пленарному засіданні. Тому суддя мала на нього очікувати.

Та Лозинська вирішила, що може обійти закон, тому оскаржила це до Верховного Суду. А пізніше підкріпила свої вимоги рішенням ОАСКу, який люб’язно скасував висновок Громадської ради доброчесності.

І касаційний адміністративний суд і Велика палата Верховного суду, відмовились задовольняти позов Лозинської. Цим Велика Палата нарешті поставила крапку в питанні підтвердження доброчесності суддів, щодо яких є негативні висновки ГРД.

Цікаво, що серед тих, хто брав участь у розгляді справи були й судді, які самі отримали негативний висновок ГРД. І вони теж не побачили підстав для скасування рішення.

Судді Великої палати звернули увагу, що лише ВККС у пленарному складі на своєму засіданні може оцінити слушність висновку Громадської ради і дати відповідь на інші питання.

Це рішення Великої палати означає, що попри скасування висновку ради доброчесності, рішення комісії про необхідність додаткового підтвердження відповідності Марини Лозинської посаді, залишити чинним.

Натомість Вища рада правосуддя минулого року рекомендувала президентові призначити Лозинську суддею Солом’янського районного суду міста Києва безстроково.

Сумнівні доходи судді Тетяни Щасної

Щодо недоброчесності іншої судді Тетяни Щасної погодилась навіть ВККС, яка визнала її невідповідною посаді. Однак завдяки Окружному адмінсуду та Вищій раді правосуддя вона залишається на посаді.

З 2011 року Щасна щаслива власниця 2 квартир у Києві. Та це не заважає їй понад 10 років користуватись службовим житлом від держави.

Висновок Громадської ради щодо Щасної став підставою для рекомендації про її звільнення. ВККС внесла відповідне подання до Вищої ради правосуддя.

Та в жовтні 2019 року суддя ОАСКу Погрібніченко скасував висновок Громадської ради доброчесності, у якому було вказано, що суддя ймовірно переписав численне майно на родичів. А також виносив рішення, коли сам подорожував закордоном, допоміг іншим суддям покращувати житлові умови.

Та й сам він через сумнівне рішення Київського окружного адмінсуду приватизував службову квартиру.

ВККС звернулась із поданням про звільнення Щасної ще 2 роки тому, але дуже лояльна до недоброчесних суддів Вища рада правосуддя не знайшла час розглянути подання ВККС і звільнити суддю. Нарешті 23 березня Вища рада правосуддя розглянула подання, але вирішила залишити її на посаді попри всі факти недоброчесності.

Якщо ви досі сумніваєтесь у круговій поруці в судах, як вам таке – колеги Щасної в Дарницькому районному суді Києва, минулого місяця обрали її головою. Тобто саме її вони вважають найбільш достойною очолити суд.

Премію “НЕчесть тижня” отримує Тетяна Щасна. Фундація DEJURE вважає, що суддя заслуговує ще й на звільнення з посади.

Лауреатів премії та антипремії обирає громадська організація Фундація DEJURЕ, яка моніторить перебіг судової реформи та бореться за очищення українських судів від недоброчесних.