Одеса є оригінальним містом.
Містом, у якому отримували свій безцінний досвід прототипи Остапа Бендера, Соньки Золотої Ручки і Джеймса Бонда.
Тому навіть до питання розкрадання міського бюджету в Одесі підходять оригінально.
Якщо в інших містах крадуть з бюджету, то в Одесі гроші крадуть ще до того, як вони туди потрапляють.
Отож, у цій статті ідеться про ще один з “400 відносно чесних способів віднімання грошей у населення”, передає Корупція.Інфо.
Спосіб не новий, який працює щонайменше з 2011 року.
Але поступово схема набирає все більших масштабів.
Суть схеми полягає в тому, що міська рада надає певним стоянкам пільги в 60% та навіть 90% від суми паркувального збору, який вони мали б сплатити до бюджету.
Отак просто, без пояснень причин, приблизно половину існуючих у місті стоянок майже повністю зівльнили від оподаткування на 2016 рік.
Зрозуміло, що така система непрозорої роздачі пільг, є корупціогенною. Більшість підприємців, яких ставлять в умови: сплачувати 100%, 40%, або 10% від мільйонних сум, починають «вирішувати питання», щоб потрапити в потрібний список.
Фактично, це рішення можна відмінити в суді, оскільки при його ухвалені депутати порушили норму статті 30 Податкового кодексу.
У рішенні відсутні підстави для надання податкових пільг. Не зазначені «особливості, що характеризують певну групу платників податків». Тобто, не зазначено, чому саме ці стоянки отримують податкові пільги, і чому частина з них отримує пільгу в 60%, а частина в 90%. Але навіть якщо суд скасує це рішення, то депутатам нічого не заважає на найближчій сесії ухвалити нове, з новими формулюваннями, але з тією ж самою суттю: «депутати фінансують з бюджету Одеси деяких операторів стоянок». Фінансують на мільйонні суми.
Скільки ж грошей втрачає бюджет Одеси через цю корупційну схему? Мають же виборці знати, скільки грошей у них вкрали? Держава вважає, що мають. Принаймні, у податковому кодексі зазначено, що контролюючі органи мають визначати втрати доходів бюджету внаслідок надання пільг.
Ми звернулися до державної фіскальної служби з проханням надати копію документу, в якому відображена зведена інформація про втрати доходу бюджету м. Одеси внаслідок надання податкових пільг стоянкам. І отримали отакий змістовний документ:
Тобто, відповідно до звіту контролюючих органів, в Одесі по сплаті паркувального збору нуль пільговиків, нуль отриманих пільг і нуль втрат бюджету. В розгорнутій відповіді фіскальної служби пояснені причини цих нулів:
Тобто, пільговики просто не звітують про суми отриманих пільг, порушуючи постанову Кабінету міністрів України. І, судячи з усього, всіх це влаштовує. Депутати розбазарюють кошти бюджету Одеси, а контролюючі органи навіть не цікавить, скільки конкретно. Відповідно, ніхто з мешканців міста не знає про втрати бюджету і не обурюється. Отже, в цьому питанні нічого не буде змінюватись і надалі.
Оскільки контролюючі органи втрати від надання пільг не обліковують, то це вирішила зробити громадська організація «Антикорупційний офіс». Для цьогоми звернулися до Одеської міської ради з проханням надати інформацію щодо операторів стоянок, яким надані пільги.
На що отримали отаку відписку:
Хоча коли треба займатися самопіаром на офіційному сайті міськради, то вся необхідна інформація в цьому комунальному підприємстві є:
Зокрема, на інтерактивній карті парковок, про яку іде мова в новині, є інформація і про операторів стоянок, і про їх площу. Просто нам не захотіли надавати цю інформацію. Тож, довелося витягувати її з карти в ручному режимі, і оформлювати у вигляді електронної таблиці. В тих випадках, коли інформації щодо певної стоянки на онлайн-мапі не було, ми брали інформацію щодо її площі з рішення міської ради про відведення земельних ділянок під стоянки.
Як видно на створеній нами гугл-таблиці, стоянки, яким надані пільги, займають загальну площу близько 30 гектарів, і мали б сплачувати в бюджет майже 47 мільйонів гривень. Гарне наповнення для бюджету. Але є одне але.
Оскільки всі ці стоянки мають знижки в 90 та 60%, то в бюджет потрапляє лише 5 з половиною мільйонів. А понад 40 мільйонів лишається додатковим бонусом у кишенях організаторів стоянок.
Для пересічного одесита ця сума настільки велика, що складно її осягнути. Тож, Антикорупційний офіс спробував візуалізувати, ЩО могла б отримати Одеса, якби ці гроші дійшли до бюджету.
За ці гроші міська рада могла б оплатити:
2000 нових вуличних ліхтарів. Середня ціна ліхтаря – до 20 тисяч гривень. В багатьох районах міста їх дуже не вистачає.
6 кілометрів нових тротуарів з велодоріжками і пандусами. В міській раді десь у запорошеній шухляді лежить готовий проект реконструкції тротуарів, розроблений велоактивістами і представниками ГО «Інститу міста». За 40 мільйонів можна було б замінити з двох боків вулиць всі тротуари по маршруту: Бульвар Жванецького, Ольгієвська, Ніжинська, Дворянська, Пастера. Або відповідну кількість тротуарів у будь-якому іншому місці Одеси.
40 квартир для воїнів АТО. Вартість двокімнатної квартири в Одесі – близько мільйона гривень. Тож, на ці гроші можна було б купити десятки квартир, щоб віддячити героям, які заради нас ризикують життям.
1,3 квадратних кілометри нових газонів. Середня ціна посіву нового газону – 30 гривень за квадратний метр. Якщо брати за розрахунок ширину газону на вулицях в 2,5 метри, то за 40 мільйонів можна зробити 533 кілометри газонів. Це більше, ніж відстань з Одеси до Києва!
53 машини швидкої допомоги. Принаймні, в 2015 році Львівський «Електрон» виробляв повнопривідні машини з комплектом обладнання за ціною 750 тисяч гривень за автомобіль.
80 відремонтованих фасадів у центрі міста. У 2016 році, згідно з програмою збереження культурної спадщини, на поточний ремонт одного фасадузакладалося двісті тисяч гривень. Ми виходили з цифри 500 тисяч гривень на фасад, оскільки деякі фасади потребують вже не поточного, а капітального ремонту.
100 000 посаджених дерев. Вартість саджанців білої акації чи платану – 100-200 грн. в залежності від віку. За 400 гривень дерево можна не тільки купити і посадити, але і поливати під час спеки, щоб воно прижилося. Одесі катастрофічно не вистачає дерев. Місто не забезпечене деревами навіть на третину від норми, і з кожним роком зелених насаджень загального користування стає менше.
1000 дитячих майданчиків. Середня ринкова ціна великого дитячого майданчика з гіркою, гойдалками, та іншими забавками – 30 – 40 тисяч гривень. Але навіщо ставити за бюджетні кошти тисячу майданчиків, якщо можна ці гроші вкрасти, а перед виборами поставити кілька десятків площадок нібито за свої кошти, і таким чином знов отримати депутатський мандат?
8 нових тролейбусів. Середня ринкова ціна тролейбуса в Україні, виходячи з тендерів за останній рік, – близько 5 мільйонів гривень.
4 кілометри нових доріг в 4 смуги. Для розуміння, це приблизна сукупна довжина проспекту Шевченка і проспекту Гагаріна. Ми виходили з вартостікапітального ремонту дороги в 714 грн. за квадратний метр. Хоча навіть на тотально корумпованих тендерах на ремонт доріг в Україні трапляються і менші ціни.
1000 путівок в дитячий табір. Наприклад, поїздка в наметові табори «Експедиція» в різні заповідні куточки України (з рафтингом, скелелазанням, катанням на конях, стрільбою та квестами) обходиться в 3500 гривень за 10 днів. Путівка в звичайний дитячий табір на березі моря, не набагато дорожче – близько 4 з половиною тисяч гривень за 14 днів.
500 нових зупинок громадського транспорту. Вартість одного зупинкового комплексу – від 20 до 80 тисяч гривень. Ми виходили в розрахунках із якісних скляних комплексів вартістю 80 тисяч.
Це все ми могли б мати, якби у наших депутатів було трохи більше совісті. І щоб країна знала своїх героїв, ми вирішили оприлюднити тут результати поіменного голосування депутатів за останнє рішення з цього приводу, коли до переліку пільговиків було додано ще 15 стоянок.
