Уряд запропонував депутатам розширити базу оподаткування єдиним соцвнеском, передає Корупція.Інфо

У Мінсоцполітики пропонують змінити порядок адміністрування єдиного соціального внеску (ЄСВ), розширивши сферу його застосування. Як повідомив міністр соціальної політики Андрій Рева, передбачається два ключових зміни:

відрахування ЄСВ з усієї суми заробітної плати, незалежно від її розміру; 

введення регресивної шкали сплати цього внеску.


Зараз в Україні діє обмеження, згідно з яким соцвнесок у розмірі 22% сплачується тільки з частини доходу, яка не перевищує 15 мінімальних зарплат, тобто, з 1 січня 2018 року – це 55,8 тис. Грн. Все, що вище цієї планки, не обкладається соцвнесками.

Свого часу це було зроблено для того, щоб стимулювати підприємства показувати реальні розміри зарплат ключових топ-менеджерів і фахівців. Тому, щоб навантаження на українців з високими доходами зросла помірно і не привела до тінізації виплат, в уряді запропонували застосовувати регресивну шкалу. Тобто, чим вища зарплата, тим нижче ставка ЄСВ.

Як повідомили UBR.ua в Мінсоцполітики, ці зміни вже оформлені у вигляді урядового законопроекту і передані на вивчення до парламентського комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Чиї зарплати постраждають

За даними Мінсоцполітики, в Україні налічується всього 60 тисяч громадян з дуже високими зарплатами, в тому числі вимірювані мільйонами гривень. Це, як правило, топ-менеджери державних або приватних компаній, таких, наприклад, як «Нафтогаз», «Укрзалізниця» і т.п. За рахунок розширення бази застосування ЄСВ в Мінсоцполітики розраховують отримувати в Пенсійний фонд додатково близько 5 млрд грн на рік.

Популярне: "Прокручувала різні варіанти самогубства…": Черговий випуск "Міняю жінку" вразив українців

Розміри пропонованих ставок регресивної шкали поки невідомі. Як повідомили UBR.ua в Мінсоцполітики, це є предметом для обговорення.

Тому оцінити вплив даного інструменту на збільшення сплати ЄСВ досить складно. Раніше Андрій Рева говорив, що і зараз багато компаній працюють «в тіні», а тому навряд чи це щось суттєво змінить.

У той же час бізнес негативно оцінює дану новацію. Ті компанії, які працюють «в білу» і платять співробітникам офіційну зарплату, наприклад, іноземний бізнес в Україні, так і будуть платити. Навіть якщо що-небудь зміниться в оподаткуванні, вони не стануть йти «в тінь».

На думку директора фінансово-аудиторського департаменту Nota Group Дмитра Рибальченко, хіба що компанії з іноземними інвестиціями можуть переглянути свої плани по вкладеннях в Україну, так як бізнес завжди шукає такі юрисдикції, де собівартість нижча.

«При цьому важливо відзначити, що підвищивши оподаткування на зарплати держчиновників, держава просто перерозподілить бюджетні кошти з одних держструктур на користь Пенсійного фонду. Тобто, дефіцит Пенсійного Фонду стане менше, але при цьому країна нічого не виграє. Це як перекладання грошей з однієї кишені в іншу », – вважає Дмитро Рибальченко.

Інша частина бізнесу, яка працює «в тіні», якщо і замислювалася перш про часткове обіленні зарплат топ-менеджерів, то з огляду на цю ініціативу, швидше за все, перегляне свої плани.

Представники бізнесу пропонують уряду дещо ширше поглянути на цю проблему.

Не треба перетворювати соцвнески в податки

За словами віце-президента УСПП з питань податкової політики Юлії Дроговоз, пропозиції щодо розширення податкової бази для ЄСВ звучали ще під час обговорення ідеї про зниження ставки до нинішніх 22%.

«На жаль, влада бачить тільки одну проблему – дефіцит Пенсійного фонду і намагаються розв'язати цю проблему суто фіскальними методами», – говорить експерт.

Адже при розрахунку і призначення пенсій залишається верхня межа – максимальна пенсія від держави не може бути вище ніж 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян. З 1 січня 2018 року ця 13730 грн.

«У той же час для ЄСВ цю межу хочуть скасувати. По суті ЄСВ замість соціального внеску перетвориться фактично в ще один податок в чистому вигляді. Влада зрозуміли, що з малого і середнього бізнесу вже взяти годі й намагаються знову потрясти великі підприємства і іноземний бізнес », – пояснила UBR.ua Юлія Дроговоз.

Фактично держава вирішила покарати тих, хто ще готовий платити високі зарплати в Україні, а не виїхав з країни.

Представники бізнесу вважають, що замість розширення бази для соцвнеску треба було б ретельно опрацювати питання про зниження ставки ЄСВ (всі підприємства це підтримають) і збільшення мінімальної зарплати (це підтримають співробітники), що збільшить надходження до ПФ.

Як зазначає Дмитро Рибальченко, вже є позитивний приклад. Спочатку зниження ставки ЄСВ до 22% збільшило дефіцит Пенсійного фонду, але вже через рік, у 2017-му, надходження від соцвнеску в ПФ майже вийшли на рівень 2014-2015 років, коли його ставка була на рівні 37-41%.

Це сталося в тому числі завдяки підвищенню мінімальної зарплати до рівня 3200 грн. І якщо «мінімалка» буде рости і далі, то разом з нею буде рости гранична сума в 15 мінімальних зарплат. Всі ці дії призведуть не тільки до перерозподілу бюджетних ресурсів, а за рахунок широкої бази зможуть збільшити доходи ПФ за рахунок всіх комерційних підприємств.

«Зараз загальне податкове навантаження на фонд оплати праці сягає 41%. Зрозуміло, бізнес підтримав би зниження цієї загальної навантаження, наприклад, до 25%. Яка частка в цьому може бути у ЄСВ і ПДФО – треба вважати », – зауважила Юлія Дроговоз.

В іншому випадку, як зазначає Дмитро Рибальченко, частина компаній може вдатися до таких видів виплат своєму топ-менеджменту, які не обкладаються ЄСВ. Наприклад, надання частки в компанії топів, і виплата по ній дивідендів.