Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявив, що піде зі служби після настання миру в країні.

Про це він заявив в ефірі телеканалу «112 Україна».

На запитання журналіста щодо подальшої кар'єри Матіоса як чиновника той відповів:

«Я не чиновник, я військовий. Моя доля визначена закінченням військового контракту 11 жовтня 2019 року. Далі або не продовжу, якщо наступить мир, а якщо не буде миру – буду далі служити», — сказав Матіос.

Анатолій Матіос працює головним військовим прокурором України з серпня 2014 року.

Окрім того, головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявив, що бійці, які з вказівки розстрілювали Небесну сотню, за 5 років фізично не притягнуті до відповідальності. 

"Вбив (Небесну сотню – ред.) той, хто стріляв. Суспільство і український народ хоче (знати – ред.) не так того, хто організовував – вони втекли, заочно засуджені. Але стріляли конкретні люди. Чому було допущено, що конкретні бійці, які з ексцесом виконавця, з вказівки здійснювали постріли, за 5 років поспіль фізично не притягнуті (до відповідальності – ред.) через перипетії КПК, через втечі, ці питання точно не до мене. Усе, що робила військова прокуратура, і я зокрема, закінчилося чи закінчується вироками", – заявив Матіос.

Також, Анатолій Матіос розповів, скільки коштує доступ до закритих баз даних правоохоронних та інших державних органів.

Про це йшлося на брифінгу в Службі безпеки України 17 квітня.

За словами Матіоса, в Україні діє такий негласний прейскурант:

доступ до бази відеоспостереження в Києві "Безпечне місто" коштує 200-250 гривень за 1 автомобіль;

до бази МВС і поліції: 250-700 грн;

до бази перетину кордону: 600-800 грн за особу;

до бази автотранспорту (пересування в місті, паркування, адмінпротоколи, затримання, зупинки): 500 грн;

деталізація дзвінків з прив'язкою до місця: 4000-7000 грн за півроку телефонних з'єднань;

до інформації щодо отриманих доходів з бази Пенсійного фонду, служб соцстрахування, податкової: 500 грн.

Прокурор пояснив, що такий незаконний доступ дає можливість злочинцям аналізувати пересування осіб та встановлювати місце проживання їх самих та їхніх родин, що значно полегшує, наприклад, готувати і вчиняти теракти.

За його словами, саме завдяки такому "зливу" інформації злочинці відстежили і вбили у 2017 році розвідника Міноборони Максима Шаповала, а 4 квітня 2019-го здійснили замах на ще одного військового розвідника у Києві.