Як розповів військовий експерт Петро Черник, не секрет, що наші захисники захопили й утримують плацдарми на лівобережжі Херсонщини. ЗСУ мають шанси розвинути успіх і обвалити Південний плацдарм.

Він наголосив на важливості того, що ми зуміли не розвивати аналітичну складову навколо всього того, що там відбувається.

Надалі українські військові можуть посунути свої стратегічні клешні до Молочного лиману й відрізати сухопутний коридор до Криму.

Передумови обвалити Південний плацдарм є. Коли це станеться – не візьметься прогнозувати найсвітліший розум,– констатував Черник.

Імовірно, це й був початковий план українського командування, але його відклали внаслідок підриву Каховської ГЕС росіянами.

«Ви знаєте мою персональну концепцію – спочатку відбити Крим. І це набагато легше, ніж відбити Донбас», – зазначив Черник.

За його словами, для цього потрібно багато авіації та далекобійних ракет, щоб узяти півострів під вогневий контроль. Крім того, треба обвалити Керченський міст, а також топити й збивати все, що рухатиметься до Криму.

Повернення півострова може привести до політичного обсипання режиму Путіна, що може спровокувати хаос і некерованість воєнної компоненти – і окупанти самі підуть із «жестом доброї волі».

Одна з подій, що вказує на занепокоєння Москви станом справ на Херсонщині – це те, що наприкінці жовтня керувати угрупованням «Днепр» взявся командувач повітряно-десантних військ РФ Михайло Теплинський, який уже раніше брав участь у бойових діях на протилежному боці Дніпра.

Спрогнозувати подальші успіхи українських сил на цій ділянці вкрай складно, оскільки у нас теж наразі немає там стабільної логістики. За словами Селезньова, відстань між берегами Дніпра в цій частині складає тисяча метрів. Мостові переходи та Каховська ГЕС були зруйновані ворогом, а понтонних переправ у наших військ поки немає. Це ускладнює розширення нашого плацдарму на лівобережжі.

«Поки йдуть бої у безпосередній близькості до Дніпра ситуація більш-менш контрольована. Наша артилерія з правого берега здійснює артилерійську підтримку наших морпіхів на лівому березі. Частково вони знаходяться і під зонтиком нашої ППО, що знаходиться на правому березі. Однак якщо вони рушать далі — вони будуть все більше виходити з цієї зони прикриття», – пояснив співрозмовник.

Навряд чи нинішня мета українських військ – через Дніпро рухатися на Крим. Найбільш реалістичними та досяжними виглядають три завдання. Перше – відтіснити російські війська якомога далі від Дніпра, щоб знизити інтенсивність обстрілів Херсона. Друге – перерізати іншу дорогу, що йде з Олешків в бік Нової Каховки (Т2206 або М-14). Якщо ускладнити російську логістику біля Дніпра, це може змусити окупантів щонайменше відвести війська з Кінбурнської коси, а це своєю чергою може розблокувати частину українських портів.

Третє завдання – скувати окупаційне угруповання на Херсонщині, адже раніше звідти противник уже забирав підрозділи для посилення інших напрямків. Зокрема у зону нашої наступальної операції у Запорізькій області.

«Очевидно, що противник досить знервовано сприймає наші дії. Нещодавно в район Токмака росіяни перекинули чотири десантно-штурмові дивізії. Зараз підрозділи однієї з них – 7-ої – окупанти спрямували на Херсонщину. Напевно, противник розуміє, що треба посилювати угруповання своїх військ тими підрозділами, які здатні оперативно переміщуватися на визначені рубежі, щоб активніше протидіяти українському наступу», – каже Селезньов.

Наступний важливий етап – весняно-літня кампанія, результати якої будуть залежати передусім від обcягів допомоги з Заходу. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своїй колонці для The Economist зауважив, що нова фаза війни потребуватиме нових технологій, ще більше дронів, РЕБів, артилерії, сучасної авіації і систем для розмінування. Якщо союзники зможуть хоча б частково задовольнити ці запити, Україна буде здатна перемогти навіть у затяжній війні.