Події в Криму і можливе загострення на Донбасі знову поставило на порядок денний ступінь готовності української армії до бойових дій. Знову з'явилися десятки думок "експертів" рівня Арестовича і Савченко, які стверджують, що Україна не готова до війни і на фронті сидять десяток "голих босих" бійців. В одну дудку з ними почали говорити і деякі волонтери – після деякої серії "викриттів" цей термін на фронті вже стає лайливим – на жаль, це так.
Спробуємо трохи розібратися з реальним станом речей. На перший погляд демобілізація бійців п'ятої хвилі повинна була оголити фронт на 30-40% і поставити армію у вкрай скрутне становище. Однак в реальності це далеко не так – справа в тому, що такі речі як демобілізація і набір нових контрактників прораховувалися Генеральним штабом і тому в останні тижні була проведена масштабна ротація частин, які пройшли бойове злагодження і завершили річний цикл бойової підготовки. Бригади, які були укомплектовані переважно мобілізованими, відведені в тил для переозброєння і наповнення контрактниками. Замість них на першу лінію вийшли нові частини. Дарма чи що останні кілька місяців не вщухали військові полігони по всій країні і проведені буквально один за одним кілька масштабних навчань?
Конкретні підрозділи називати не буду, хоча для противника це і не секрет, проте зазначу, що відбулася ротація насамперед на таких "гарячих" напрямках як маріупольському, на Світлодарській дузі, під Горлівкою, в напрямку Авдіївської "ПРОМКИ". Так, новим бійцям ще доведеться "обживатися" на новому місці і "набивати свої шишки", але такого вже страшного некомплекту немає (хоча стверджувати, що всі підрозділи укомплектовані згідно штатного розкладу сенсу немає, люфт природно присутній). Побічно про такий стан армії свідчать і недавні заяви високопоставлених військових про те, що найближчим часом сьомої хвилі мобілізації не передбачається (за умови початку широкомасштабної війни з північним сусідом, звичайно, але це вже інша розмова). Буквально рік тому ситуація була прямо протилежною і як ми пам'ятаємо хвилі мобілізації йшли буквально одна за одною.
Немає особливих проблем зараз і з технікою – потроху бронетанкові заводи виходять на рівень і видають в армію не тільки разконсервовану, але і нову техніку. Хто сумнівається – може подивитися звіт "Укроборонпрому" за перше півріччя 2016 року. Там десятки танків, нових БТРів, ПТУР (і це тільки у відкритій для преси інформації, а є ще й засекречена частина). Не все гаразд з якістю, але і вона потроху вирівнюється.
У будь-якому випадку не варто забувати, що два роки війни пройшли вкрай позитивно для ЗСУ. Армія відчула впевненість в собі і готовність зробити те, для чого вона і існує – захистити територіальну цілісність країни.
