Аналітики ISW відзначають, що російські окупанти просунулися не більше, ніж на 8 км від кордону на півночі Харківської області, плануючи створити «буферну зону», а не продовжувати наступ углиб регіону.

За даними ISW, темпи російського наступу сповільнюються після захоплення менш захищених районів, заявлених українськими офіційними лицями.

Президент Володимир Зеленський та українські військові підтвердили, що українські сили частково стабілізували ситуацію на півночі Харківської області, прилеглій до країни-агресора.

Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Назар Волошин повідомив, що ворог намагається досягти тактичних перемог біля Лук’янця та Вовчанська, створюючи плацдарми для подальшого наступу, але контратаки та артилерійські удари ЗСУ утримують його.

Представники Харківської ОВА заявили 15 травня, що постійні обстріли перешкоджають встановленню українськими силами укріплень на відстані 3-5 км від кордону з РФ, тому оборонні позиції створено на відстані 12-13 км та 20 км відповідно.

За оцінками аналітиків, російські війська просунулися не більше, ніж на 8 км від кордону на півночі Харківської області.

Окупанти, діючи на території Росії, можуть здійснювати артилерійські удари по оборонних позиціях ЗСУ біля кордону, оскільки заборона на використання запозиченої Заходом зброї для ударів по тилових районах РФ робить стаціонарні українські оборонні позиції поруч із кордоном вразливими і, можливо, беззахисними.

З 10 травня окупанти досягли тактичних успіхів на півночі Харківської області в районах, де ЗСУ не мали значних оборонних ліній, тому здається, що вони віддають перевагу «буферній зоні» над глибоким проникненням на територію області.

Диверсійні групи на кордоні вже активізувалися, одну з них зупинили при спробі проникнути до села Пильна на північ від Харкова. Одночасно нарощується угруповання противника в прикордонній Курській області.

Як заявив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов, щоб відкрити нову лінію фронту, треба угруповання на 100 тисяч, поки такого скупчення немає.

На сьогодні там зосередилося до 70 тисяч військових, і такою кількістю нереально захопити Харків, каже майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман. Бо приблизно стільки чи трохи менше окупанти задіяли під Авдіївкою та Бахмутом. З іншого боку, навряд чи там вони зібралися «на перекур».

На його думку, угруповання можуть перемістити як на якусь іншу ділянку фронту, так і розпочати її силами тактичні дії на північному сході в Харківській, Чернігівській або Сумській областях. Навіщо? Навіть розуміючи, що не можна такими силами захопити велике місто, можлива спроба атакувати, щоб розтягнути українську оборону.

«Можна погодитися, що в такій кількості ці війська не штурмуватимуть в лоб чи в обхід Харкова. Але так само правильно і те, що вони не сидітимуть без діла. Їх можуть задіяти в тактичних наступальних діях на північному сході або для швидкого переміщення кудись на іншу ділянку, де вже заплановано наступ», – пояснив експерт.

Однак, на думку експерта у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерини Коваль, основний удар готується на Донецькому та Луганському напрямку.

«Передусім слід орієнтуватися на офіційні джерела, офіційні заяви. А вони вже неодноразово дали зрозуміти, що наступ на Харківську область відбувається росіянами для відводу очей від Донецького та Луганського напрямків. Основний удар готується саме там».

 Наші розвідки та аналітики передбачали щось подібне, наголошує експерт. Готували оборону. Знали, що росіяни своїми наступальними діями намагатимуться зірвати намічений на середину червня Глобальний саміт миру у Швейцарії.

«Рекомендую не довіряти рашистській ІПСО щодо планів швидкого захоплення Харкова, не піддаватися паніці. І Харків, і Харківська область, і вся Україна показали, що на «русский мир» тут ніхто не чекає. І на третьому році широкомасштабної агресії лише ще більше зміцнилися у своїй думці. Тож вистоїть і Харків, і вся Україна. Я в цьому не сумніваюся», – зазначає Катерина Коваль.

Масштаб російського наступу в Харківській області, як і раніше, обмежений. Україна не відкрила російським військам дорогу на Харків. Бої навколо Вовчанська показують, що просування Росії ставатиме дедалі важчим.