Ольга Айвазовська зазначила, що однозначно сказати, чи потрібно знімати депутатську недоторканність неможливо. Адже вона, по суті, є засобом забезпечення незалежності депутата та його самодостатності в умовах, коли на нього може чинитись тиск абощо.
Експертка нагадала, що у 2015 році був прийнятий закон, відповідно до якого політичні партії могли відкликати мандати у депутатів, і таким чином “проводити” у парламент тих осіб, які були нижче в списку партії. Згодом це рішення було визнано таким, яке сприяє авторитаризму керівництва партій, коли воно може просто “прибрати” неугодних депутатів.
“Депутат представляє народ України. Усі народні депутати рівні між собою, і жодне керівництво політичної фракції не може мати умовного ціпка, яким можна змусити депутата голосувати так, як вважає за необхідне керівництво політичної партії, або тримати над ним “Дамоклів меч”, якщо раптом виникають обставини, коли депутат іде проти політично лінії фракції, наприклад, голосує не так, як вважає за необхідне фракція, – пояснила Ольга Айвазовська. – Депутатська недоторканність – це засіб самодостатності депутатів як таких”.
З іншого боку, запит на зняття депутатської недоторканності виник не в останню чергу тому, що серед українців є запит на справедливість.
“Коли депутати, користуючись недоторканністю, були напівбогами, не працював ні Кримінальний кодекс, ні інше законодавство, тому що їх не можна було переслідувати. Жоден депутат не сидить у тюрмі. Очевидно, що суспільний запит є на справедливість, – зазначила експертка. – Якщо недоторканість знімають, за депутатом усе одно мають залишатися певні права щодо самодостатності, вони мають бути захищені законом. А якщо депутат вчиняє кримінальний злочин, мають ефективно працювати органи прокуратури, ДБР, судова гілка влади тощо. Тому що суспільний запит на справедливість не буде реалізованим”.
Нагадаємо, під час першого засідання Верховної Ради 9 скликання 30 серпня депутати попередньо схвалили проєкт закону щодо зняття недоторканності народних депутатів.