Є нахабний цинізм, а є здатність можновладців на льоту перевзуватися, коли вони усвідомлюють, що відбрехатися вже не вийде. Саме такий яскравий приклад цинізму просто “космічного” масштабу – в образі вихідця з Кривого Рогу Євгена Мецгера, нині керівника державного “Укрексімбанку”.
Про це повідомляє у своїй авторській програмі на 24 каналі журналіст Артем Овдієнко. Передаємо позицію автора:
Мецгер, схоже, нас із вами тримає за ідіотів, оскільки дозволяє собі розповідати кардинально різне із різницею у кілька годин. То і я тоді буду вважати, що маю моральне право поділитися своєю “емоцією”, яку викликає історія із “Укрексімбанком” і журналістами “Радіо Свободи”. Ця емоція – непереборне відчуття мерзенної огиди після виправдань від Мецгера.
Від очолюваного Мецгером “Укрексімбанку” ми мали офіційні заяви, мовляв, журналісти “поважного пана” оббріхують, коли розповідають, що за його наказом їх силою затримали, що це охорона Мецгера їм руки крутила вириваючи камери. Напередодні такі розповіді журналістів, за версією Мецгера, були “суцільною брехнею”.
Все йшло до того, що саме така інтерпретація подій від Мецгера і “проканає”, адже в українському суспільстві немає журналістам довіри.
І коли поважний банкір стверджує, що то журналісти є злочинцями, адже вони проникли до об’єкту критичної інфраструктури, де зберігалася банківська таємниця – то хіба можна цьому держслужбовцю не повірити, думали українці…
Тоді як “не повірити журналістам” точно можна – тому на заперечення знімальної групи “Радіо Свободи”, що “банківську таємницю та критичну інфраструктуру” Мецгер просто на льоту вигадав, щоб виправдати свій наказ охороні – ніхто уваги не звернув, адже відповіли б: “Хто ж тим журналістам повірить?”
Саме так “виставляли” цей інцидент між журналістами і Мецгером в очах суспільства – що це “нахаби-журналісти оббріхують поважну людину при владі”.
Єдине що, на щастя, охороні Мецгера не вдалося видалити відео з камер журналістів, журналістам те відео вдалося відновити, то ж вони отримали неспростовні докази своїм обвинуваченням. На записі добре видно і чутно, як Мецгер наказує охороні застосувати силу, відібрати камери і видалити записи.
Саме тут і почалося найогидніше в цій історії – коли цьому чиновнику стало зрозуміло, що відбрехатися в нього не вийде, коли він зрозумів, що надалі оббріхувати журналістів він не зможе.
Він на льоту “перевзувається”. Сьогодні Мецгеру соромно за свою поведінку, він “шокований” побиттям журналістів в своєму кабінеті. Нібито насправді поважає свободу слова і вільну пресу. Він запевняє, що йому огидно за свої емоційні дії.
І тепер я повертаюся до того, з чого почав, що за такі дії фінансиста огидно – але не за побиття журналістів, а за жалюгідні спроби Мецгера “пропєтлять”. Огидно мені за те, як різко він риторику свою змінив – адже я розумію, що він не тому її змінив, що прозрів, бо совість замучила, а лише тому, що не зміг знищити докази своєї провини.
Перейду до прогнозів та припущень – не буде Мецгеру жодного покарання, бо не можна ж вважати покаранням штраф у кілька тисяч гривень “за перешкоджання журналістській діяльності”.
Для Мецгера – це дрібні копійки, він того штрафу і не помітить. Але що важливіше – що штраф дозволить Офісу Президента потому робити “круглі очі” й нещиро дивуватися запитанням журналістів, чому це Мецгера з посади не звільнити.
Офіс Президента перепитуватиме:
“А за що Мецгера з державної посади звільняти? Нема на те жодних підстав, адже він вже покараний за свій проступок, покараний штрафом, а фінансист він хороший, тому посада в державному банку і далі буде за ним”.
До чого я згадував Офіс Президента і те, що Мецгер має криворізьке походження – це тому я про це згадував, що він, ймовірно, “зі своїх” в команді президента.
Своїх, як відомо, не кидають, коли вони “зручні”, до них є довіра, коли очолюваний ними державний банк справно береться виконувати усі забаганки, фінансувати проєкти.
Направду, тут хочеться помилитися, хочеться побачити, що ані Зеленський, ані Офіс Президента не вигороджуватимуть Мецгера, а навпаки – демонстративно його покарають, щоб й інших чиновників спустити з неба на землю і показати їм неприпустимість тримати простих українців за ідіотів.