Як переконаний міський голова окупованого Мелітополя Іван Федоров, після руйнування мостів у Чонгарі 22 червня росіяни отримали величезну проблему з логістикою для своїх військових на окупованій території. Однак через кілька днів “бавовна” втомила і міст біля Дніпрорудного у Запорізькій області.

Ця “втома” мостового переходу значно ускладнила військове постачання окупантів.

Мер Мелітополя наголосив, що протягом століть місто було своєрідними “воротами до Криму”. Тому саме Чонгарський перехід був основним для заїзду на тимчасово окупований півострів.

Попри це, він зазначив, що не лише у Чонгарі отримали пошкодження мостові переходи. Один з мостів накрила “бавовна” і поблизу міста Дніпрорудне у Запорізькій області.

Це міст, який забезпечував логістику ворогу на Запорізький напрямок: військові вантажі, боєприпаси та техніку,– сказав Федоров

За його словами, на мостовому переході пролунали щонайменше 3 вибухи й після цього сам міст перестав функціонувати. Крім того, він наголосив, що загарбникам на окупованій Херсонщині та Запоріжжі не вдалося на цьому тижні розв’язати свої проблеми з логістикою.

Федоров зазначив, що після того, як сталася “бавовна” на мостах у Чонгарі, окупанти повністю закрили перехід для легкового транспорту і частково для деяких вантажівок. Наразі через ці мости може прямувати лише військова техніка.

Він також зауважив, що зараз всі інші автівки відправляють в об’їзд до міста Армянськ в окупованому Криму. Однак дорога від сімферопольської траси до Армянська – надпогана, тому жителям окупованих територій туди добиратися складно.

“Чонгар не функціонує, Армянськ погано працює, тож наразі евакуюватися окупованими Херсонською та Запорізькою областями майже неможливо. Наші жителі опинилися в полоні у Росії”, – розповів мер Мелітополя.

Наостанок він додав, що наразі у Росії також величезні черги на кордоні між країною-агресоркою та Латвією. Люди, намагаючись бігти від нещодавніх подій з Пригожиним, мусять стояти на пунктах перетину майже 4 дні.

Водночас на думку  військового експерта, полковника ЗСУ у запасі Романа Світана, важливий сам факт того, що почали бити саме по мостах в окупованому Криму. Чонгарський міст перекритий, серйозні пошкодження. Вантажі, які ним йшли на Мелітополь і далі на окуповані території, перенаправили через Перекоп та Армянськ. У росіян побільшало “плечо доставки”, що підвищує для них логістичні ризики. До того ж через Армянськ йде дорога осторонь Херсона, а там для окупантів “глухий кут” – з одного боку Сили оборони України, а з іншого – території, які вони самі ж і затопили.

Окупанти можуть перекидати сили на Мелітополь через маршрут, який вони проклали по Арабатській стрілці через Генгірку (Геніченська Гірка), але там вузька дорога і до неї також можна дістати Storm Shadow.

Але це лише початок. Далі ми побачимо ще удари по позиціях ворога та їхнім логістичним маршрутам у Криму. Почали з Чонгара, але вже зараз слід активно “мацати” так званий “кримський міст” через Керченську протоку. Потрібно рубати саме цю артерію, через яку йде близько 30% усієї російської бойової амуніції для окупаційного контингенту в Україні.

Важливо розуміти, що якщо ми у кількох місцях розсікаємо логістичний маршрут Керч-Феодосія-Джанкой-Чонгар-Мелітополь або, як мінімум, постійно по ньому “молотити”, то ми суттєво спрощуємо просування Сил оборони України лінією Оріхів-Токмак. Далі вихід на Мелітополь, але росіяни там окопалися дуже серйозно і діяти в лоб, як “Вагнер” під Бахмутом, нам просто нема сенсу. Ми на відміну від Пригожина, Шойгу, Герасимова та інших малохольних полководців, бережемо людей і техніку, але не втрачаючи при цьому бойовий темп, підкреслив він виданню Апостроф.

Якщо ми обрушимо чи пошкодимо міст на Чонгарі і, найголовніше, “кримський міст”, то штурмувати Мелітополь навіть не доведеться. Ми обійдемо його зліва і можемо вдарити між Мелітополем та Бердянськом у районі Приморська. Таким чином ми вийдемо на Азовське узбережжя, прорвавши “сухопутний коридор” із Ростовської області РФ до окупованого Криму. У такому разі російське угруповання на півдні опиниться в оперативному оточенні.

Повторюся, починати треба з мостів у Криму, а вже потім заглиблюватись територією Запорізької області у бік моря. Вся літня кампанія для ЗСУ на півдні крутитиметься навколо цих цілей – прорив у бік Азовського узбережжя та вихід до території адміністративних кордонів Криму. За нинішнього темпу у нас до кінця літа має бути вже певний результат. За сприятливого розкладу можемо вийти на лінію Чонгар-Джанкой, розпочавши фізичне звільнення півострова.