На Авдіївському напрямку, Росія сконцентрувала близько 40 тисяч своїх військовослужбовців, включаючи офіцерів, рядових, мобілізованих осіб, колишніх найманців з ПВК «Вагнер» та бійців підрозділів «Шторм-z». Ситуація на цьому напрямку вкрай напружена та серйозна, однак ЗСУ тримають її під контролем і фактично мають шанс загнати ворога в оточення.
Про ситуацію на цьому напрямку більше розповів військовий аналітик і полковник запасу Владислав Селезньов.
“Під Авдіївкою пекло. І це не гра слів, не заради червоного слівця. 40 тисяч — уся ця людська маса намагається атакувати наші рубежі і позиції. І час від часу вона навіть має успіх”, — сказав він.
Як приклад оглядач навів інформацію, що в районі населеного пункту Степове ворог зміг пробитися в межах “м’ясних штурмів” до будинків, розташованих на околиці цього населеного пункту.
“Потім ефективно відпрацювала українська артилерія, буквально зрівняли з землею ці будинки, відповідно, загинули російські штурмовики, залишки російських штурмових підрозділів були змушені відступити на вихідні рубежі. Але очевидно, якщо росіяни зуміли пробитися перший раз через досить серйозно підготовлені рубежі оборони українських Сил оборони на цьому напрямку, вони цей свій успіх повторюватимуть знову і знову”, — розповів Селезньов.
За його словами, противнику важливо захопити Авдіївку не тільки з політичних мотивів, але, зокрема, щоб створити буферну зону.
“Відстань між Авдіївкою і тимчасово окупованим Донецьком близько 15 км, і ця територія не є достатньою дистанцією для того, щоб противник, який перебуває в самому Донецьку, відчував себе в цілковитій безпеці. До того ж наша ствольна артилерія має змогу тримати під вогневим контролем усі залізничні лінії, що йдуть у напрямку на Донецьк із півночі, півдня. Відповідно, противник намагається таким чином, атакуючи наші підрозділи в районі Авдіївки, відтіснити якомога далі, на захід”, — пояснив оглядач.
Також військовий аналітик висловив думку, чи матиме противник успіх на цій ділянці фронту.
“Відповідь очевидна — якщо українська армія матиме достатню кількість ресурсів, насамперед ідеться про артилерійські засоби та боєприпаси до них, то в противника вельми й вельми примарні шанси. Адже ми бачимо, і зведення Генштабу ЗСУ це підтверджує, що противник зазнає величезних втрат і в живій силі, і в бронетехніці, і в артилерійських засобах, але не має якихось вагомих територіальних надбань. А якщо українська армія відчуватиме нестачу тих чи інших складових, що визначають бойові можливості українських Сил оборони, то ситуація може серйозно змінитися не на нашу користь на цій ділянці фронту, так само як і на інших ділянках фронту”.
Водночас, як зазначив Владислав Селезньов, 40 тис. зосереджених на одній відносно невеликій ділянці фронту — досить серйозне навантаження на ворожу логістику.
“Я не впевнений, що цей елемент працює виключно технологічно й ефективно. Не впевнений, що російським інтендантам можливо і виходить реалізовувати весь кейс військово-технічної допомоги підрозділам, які виконують завдання, в районі Авдіївки. Якісь складнощі виникають, але там зараз випалена земля, бойові дії в районі Авдіївки тривають від 2014 року з різним ступенем інтенсивності, тому в плані підніжного корму в росіян уже повністю вихолощено всі їхні можливості щодо спроб грабежу місцевого населення. Місцеве населення звідти пішло”, — сказав Селезньов.
Наразі Сили оборони України вишукують можливість завдавати нехай точкових ударів, але вельми болючих для російської військової машини, для військової логістики, які певною мірою або руйнують, або сповільнюють реалізацію цього кейса, резюмував військовий оглядач.
