І чому ми дотепер не в ЄС? Можна ще й так Байдена потролити. Це вони там, за океаном українських олігархів уже чіпляють за зябра, а в Україні в олігархів усе прекрасно, «своя» Генпрокуратура усі справи зливає, гарант і моночелядь увагою олігархату радо насолоджуються.
Уже ясно: обіцяної у відосиках деолігархізаціі при Зеленському ми вже не побачимо. Як не побачили її, теж обіцяної, при Порошенкові. Бути спокійно собі «в тємє і в долє» напевно вигідніше? Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав політик Анатолій Гриценко коментуючи статтю видання “Дзеркало тижня”.
Другий місяць генпрокурорка України Ірина Венедіктова блокує вручення підозр у справі про виведення грошей із Приватбанку його колишніми власниками. Цього часу вистачило, щоб юристи Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова перейшли в наступ та розпочали судитися зі США, обвинувативши їх в експропріації інвестицій громадян України в американську комерційну нерухомість. Підстава позову — відсутність будь-яких пред’явлених обвинувачень проти Коломойського та Боголюбова в Україні.
Відомі українські магнати, а саме так називають себе в позові Коломойський з Боголюбовим, мають намір у Міжнародному центрі врегулювання спорів (ICSID) довести, що Штати порушили положення Договору між США та Україною про взаємний захист інвестицій. Вони обвинувачують США в порушенні норм міжнародного права та заподіянні шкоди інвесторам.
По-перше, цей позов підтверджує раніше опубліковану інформацію ZN.UA про те, що Зеленський усе-таки повернув Геннадію Боголюбову українське громадянство, хоча обидва цей факт заперечували, стверджуючи, що йшлося лише про надання посвідки на проживання. Текст позову базується на тому, що і Коломойський, і Боголюбов — українські громадяни. Звичайно, наше громадянство потрібне було Геннадію Борисовичу з іншою метою, він усерйоз побоювався екстрадиції до США, але й тут стало у пригоді.
По-друге, цей позов підтверджує, що будь-які рішення українського правосуддя впливають на процеси, що відбуваються в інших країнах, і кожен із сотень позовів, поданих тут, покликаний допомогти ексвласникам банку в США, Великій Британії, Ізраїлі та на Кіпрі.
Ще одним козирем у рукаві стали перші перемоги Нікопольського заводу феросплавів, що належить Коломойському, в українських судах. Нагадаємо, що НЗФ подав майже 40 однотипних позовів у Господарський суд Києва, які вимагають від Приватбанку визнати виконаними кредитні зобов’язання підприємства.
У тексті «ФБР vs Коломойський і Боголюбов» ZN.UA описано шахрайські схеми, в яких колишніх власників Приватбанку звинувачує ФБР, у тому числі в них фігурує й НЗФ. Ознайомившись зі схемами, уважний читач зрозуміє, що ФБР має достатній масив даних, аби зрозуміти, що погашенням кредитів одного підприємства виправдатися не вийде. Але судові вердикти в Україні вже ускладнюють стан справ у США.
Одіозних рішень у численних українських судах, пов’язаних із націоналізацією, — море, і цей процес давно пущено на самоплив. Епохальний «антиколомойський» закон судді просто відмовляються застосовувати.
Наприклад, справу судді Печерського райсуду Сергія Вовка, який без розгляду справи по суті прийняв рішення про повернення депозитів компаніям братів Суркісів, Дисциплінарна палата ВРП навіть розглядати не стала.
У випадку з прокуратурою, яка отримала всі матеріали розслідування про шахрайство в Приватбанку, йдеться вже про злочинну бездіяльність. Маючи на сто відсотків свого генерального прокурора, Зеленський давно міг би довести до логічного завершення розслідування про виведення коштів із банку.
У документах, переданих юристами Коломойського в міжнародний арбітраж, є важливе посилання: по суті, вони обвинувачують Мін’юст США в тому, що він намагається підмінити собою систему правосуддя в Україні, де поки що «не пред’явлені обвинувачення в злочинах, в яких їх обвинувачують у Сполучених Штатах, і жодний український суд не визначив, що ці злочини взагалі мали місце».
І не посперечаєшся. Наївно сподіватися на правосуддя іноземних юрисдикцій, якщо в Україні нікого ні в чому не обвинувачують, а суди раз за разом виносять рішення на користь обвинувачуваних. Через чотири роки після націоналізації, попри десятки коробок із матеріалами справи в ГПУ та завершене розслідування Kroll, про всі найсмачніші подробиці того, як саме виводилися гроші з банку, ми дізнаємося саме на сайті Мін’юсту США.
Фінансове шахрайство неймовірних масштабів ігнорується українською прокуратурою ще від часів прокурора Луценка. Ні попередній, ні нинішній президенти не наважилися довести цю справу до логічного завершення.
